«Традиція Володимирового Хрещення є також єдиним простором для відновлення духовної єдності українських Церков», – Василь Кметь

Volodymyr_02Сьогодні, 28 липня 2017 року, у нашій державі відзначаємо свято Володимира Великого та день Хрещення Київської Руси-України. Князь Володимир займає особливу роль в історії цілого українського народу та християнської Церкви зокрема. Його особисті внутрішні та філософські пошуки Бога, розуміння віри, довгий шлях до морального вдосконалення спричинили до рішення, яке врешті визначило духовну долю цілого українського народу. В період трагічних випробувань, які наразі переживає наша держава, історія рівноапостольного князя Володимира є прикладом християнської мужності: маємо не лякатись випробувань часу, протистояти неправді та несправедливості, звертаючись до нашого небесного заступника із щирою молитвою серця. Про важливе значення постаті «батька» українського християнства в ексклюзивному коментарі «Духовній величі Львова» розповів Василь Кметь, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, релігієзнавець, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Читайте також про храми Львова, які відзначають день пам’яті Святого Володимира Великого

«Постать рівноапостольного князя Володимира є однією із найвизначніших в історії Української Церкви та сучасного християнства. Адже як хреститель Руси-України, творець нового законодавства та освітньої політики держави, саме він спричинився до становлення України як потужної європейської держави.

Символічним благословенням та нездоланним знаком української духовної культури донині є Софійський собор у Києві, який заклав Володимир Великий. Не випадково митрополит Іларіон у своєму «Слові про Закон і Благодать» особливо наголошував на ролі великого князя, порівнявши його з рівноапостольним імператором Костянтином, якому завдячувала не лише тодішня Візантійська імперія, але й християнська Церква, визнана на державному рівні.

Не випадково  в буремному 1918 році Михайло Грушевський наголошував на спадкоємності Володимирової держави Українською Народною Республікою. Бо ж саме «від неї веде свій початок наше право, наша письменність, мистецтво, державне і релігійне життя». Окреслюючи  перспективи відродження України, актуальні як ніколи й у сьогоденні, перший Президент апелював до територіальної повноти, національної символіки, грошової системи тощо, витоки чого сягали саме традиції Володимира Великого. Як на початку ХІ століття до столиці Давньоукраїнської держави прибували іноземці для здобуття освіти та запозичували традиції духовної культури, так і сьогодні для нас важливим є бути гідними цієї традиції та цієї місії. Традиція Володимирового Хрещення є також єдиним простором і знаменником для пошуку та відновлення духовної єдності українських Церков».

Підготував Василь Кметь