Напевно, кожен з нас, хоча б раз у житті, замислювався над цінністю життя. Хтось в момент, коли воно було у небезпеці, хтось – коли перетворювалося у монотонне чергування чорно-білих днів, коли невдачі та розчарування забирають надію, а на її місце непомітно приходить відчай. І, якщо у першому випадку, ми починаємо розглядати життя як найцінніший дар, то у другому, навпаки, як непосильну ношу, а себе як «маленьку» непотрібну людину, зайву у цьому світі.
Фільм «Це дивовижне життя» знайомить нас з історією Джорджа Бейлі, який у переддень Різдва вирішив відмовитися від найціннішого Божого дару, – життя. Але що змусило його, люблячого чоловіка та батька, у Святвечір стояти на мості та роздумувати над власною смертю?
У головного героя були грандіозні плани на життя. Він мріяв вирватися зі свого рідного містечка і побачити великий світ, навчатися. Та життєві обставини не дозволили здійснитися мріям. Спершу Джордж жертвує освітою заради свого брата, одружується, залишається в рідному містечку, щоб врятувати сімейний бізнес і забезпечувати містян дешевим житлом, веде невтомну боротьбу з місцевим бездушним банкіром. Зневірений через численні неприємності, в переддень Різдва, він вирішує звести рахунки з життям. Бог не залишає в біді щирого і доброго Джорджа і посилає на порятунок ангела-охоронця, який показує містеру Бейлі яким б було життя його містечка, рідних, а й зрештою незнайомих людей без його безкорисливих вчинків.
Цей фільм може видатися простим та наївним, і ми не знайдемо в ньому захоплюючих спецефектів чи неймовірної комп’ютерної графіки. Але можливо віднайдемо в ньому щось інше і по-новому подивимося на життя, на це дивовижне життя? Бо немає непотрібних, зайвих людей, немає людей без яких наш світ не зміниться, які прийшли у нього без особливої місії. Придивімося уважно до свого співробітника, сусіда чи випадкового перехожого. «Маленька людина», зайва у цьому світі? Зачекайте, загляньмо глибше, туди за немодний костюм і стерті черевики , туди де живе душа. Можливо це «великий» батько, який важко працює, щоб дати найкраще своїм дітям, або «великий» чоловік, який вже багато років кохає вірно свою дружину так, як не писали про це найвідоміші поети. А можливо герой, вже нашої, не чужої війни із сторінок книг та кіноплівок, який врятував не одне життя? Вони непомітні? Ні, всі ми неповторні, головні для когось і завжди головні для Бога.
В кожної людини, якою незначною та мізерною вона б не видавалась нам, десь глибоко всередині, прихований величезний внутрішній всесвіт. Він унікальний, він величний. Можливо, саме цей всесвіт змінить історію руками «маленької» людини, випадкового перехожого, а можливо непомітно змінює вже сьогодні…
Наталя Петик
Повязані записи
