Вірою оспівуємо божественний хрест, зброю нездоланну і твердиню віри, і йому поклоняємося. Достойно величаємо великий захист, похвалу християн, охоронця православних і страстотерпців славу
Світильний Утрені середи
Хрест… Як часто ми чуємо це слово. Якось вже і звикли до нього. Часто використовуємо його у повсякденній лексиці. Адже від нього походять і так звичні і буденні: хрестовина, перехрестя, вишиття хрестиком, навіть фігурну викрутку інколи називають хрестовидною.
Часто особисте страждання, певні життєві труднощі кожної людини називають її особистим хрестом. Більшість християн носять натільні хрестики, хрести вінчають маківки наших храмів, прикрашають ризи священнослужителів, увінчують могили наших покійних, іконостаси в храмах, виставляються на престолах та тетраподах. Ми цілуємо і вшановуємо хресне знамення.
Та чим воно є для кожного з нас? Яке значення Господній хрест має в житті християнина? Чи не праві часом Свідки Єгови, котрі сміються з нашого благочестя вшанування хреста, вважаючи неприпустимим поклоніння знаряддю страти? Над цими питаннями спробуємо роздумати у третю Неділю Великого Посту – Хрестопоклонну.
Близько п’ятнадцяти років тому моя мама лежала в лікарні із жінкою, котра належала до спільноти Свідків Єгови. Як і кожен типовий представник цієї спільноти, вона дуже активно намагалася мою маму «агітувати і навертати». Одним із пунктів її промови було слово про хрест. Як відомо, за час свого існування ця релігійна організація кілька разів міняла своє вчення про знаряддя смерті Спасителя, і зупинилась на варіанті, що Ісус був розіп’ятий на стовпі, а слово «хрест» проповідуване пророками було лише метафорою. Так от, її питанням до мами було: «А якби Ісуса повісили, ви б поклонялись шибениці?». Очевидно, що таке питання є маніпулятивним, і не відповідає Біблійному духу, адже всі пророцтва стосовно Спасителя говорять про те, що він мав бути «повішений на дереві», «піднесений від землі». Зрештою, у цьому факті є глибокий богословський зміст, адже саме через куштування із забороненого дерева прийшов у світ гріх і смерть, тому й Спасіння мало прийти через хресне дерево. Саме образ хреста прообразував Старозавітній пророк Мойсей, хрестовидно підносячи руки і таким чином Ізраїль вперше в своїй історії переміг ворога – Амалика. 
Та й зрештою, елементарне знання історії дає чітку відповідь, що в той час у римській імперії страчували саме на хресті, а не на стовпі… Але суть не в тому. Адже вшановуємо ми хресне древо не через те, що воно само по собі таке цінне, але через те, що через розп’яття на ньому наш Спаситель дарував нам відкуплення.
Символічним є те, що поклоняємося Святому Хресту саме в третю Неділю Посту, тобто рівно посередині постового шляху. Саме споглядання на розп’яття і муки Спасителя і солідаризація із ними є запорукою доброго тривання у подальшому пості.
Наостанок важливим буде застановитись над текстом піснеспіву, котрий співаємо під час поклоніння Хресту: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння твоє славимо». Тобто наше поклоніння Хресту – не жалобне і скорботне, але трепетне і таке, котре очікує і живе надією Воскресіння.
А взагалі-то найкраще про Хрест дізнаватись із богослужбових текстів, присвячених йому.
Тому пропонуємо Вашій увазі змінні частини Вечірні і Утрені Хрестопоклонної Неділі, взяті з електронного варіанту Квітної Тріоді УПЦ КП:
Неділя третя Великого посту. Хрестопоклонна
Вечірня
Після передпочаткового псалма стихословимо Блажен муж…
На Господи, взиваю… стихири на 10: Октоїха 6 і Тріоді 4.
Глас 5:
Освіти, Хресте Господній, світлопромінним сяйвом твоєї благодаті серця тих, що шанують і з богоприємною любов’ю приймають тебе, надіє світу; тобою знищено сльози і печаль, тобою ми визволилися від сітей смертних і до постійної радости прийшли. Вияви велич краси твоєї, подай дар стримання рабам твоїм, що з вірою просять всемогутнього захисту твого і великої милости.
Радуйся, життєдайний Хресте, Церкви прекрасний раю, древо нетління, що проростило вічної слави насолоду; тобою відганяються бісівські полки, через тебе радіють ангельські чини і святкують зібрання вірних. Зброє непереможна, непорушна твердине, перемого вірних, священиків похвало, сподоби нині і нас дочекатися Страстей Христових і великої милости.
Радуйся, життєдайний Хресте, благочестя непереможна сило, райські двері, твердине вірних, охороно Церкви; тобою тління зруйнувалося і Знищилося, і влада смерти подолана, і ми вознеслися від землі до неба. Зброє непереможна, захисте проти бісів, славо мучеників, істинна окрасо преподобних, пристановище спасіння, ти подаєш світові велику милість.
Гряди, первозданна двійне, що через заздрість чоловіковбивці позбавилася неба, споживши в давнині гірких ласощів від дерева. Ось всечесне древо воістину урочисто з’являється; до нього припавши, з радістю цілуйте і взивайте з вірою: ти наше визволення, Хресте всечесний, богоблаженне древо, саде небесний, споживши твоїх плодів і прийнявши в надії перший Едем, нетління успадкували і велику милість.
Усі змінні частини тексту Вечірні і Утрені Хрестопоклонної Неділі читайте тут
Володимир Мамчин
Повязані записи
