У храмі села Ладанці на Перемишлянщині реставратори виявили розписи періоду 1820-х років. Про це на своїй фейсбук-сторінці розповіла Реставраційна майстерня «Гарда».
Знахідка розпочалася восени 2022 року, коли парох храму святого Юрія УГКЦ в с. Ладанці о. Іван Городицький запросив команду реставраторів для консультації щодо розписів на престолі. Художниця-реставратор Ірина Гірна розповіла, що в храмі є розписаний престол, проте погано збережений. Відтак у розмові зі священником реставратори запропонували зробити зондажі щодо автентичних розписів церкви, і при проведенні першого дослідження виявили бароковий балдахін. Відтак дослідження в храмі проводять уже третій місяць.
Розписи у місцевому храмі, зазначають реставратори, є первинними – періоду 1820-х років, відразу після побудови храму. Тобто дослідження відкриває його перші розписи. Іконостас храму зроблений у 1930-х роках і є класичним для того періоду. Але перший іконостас тут був одноярусним, тобто не було верхньої частини – апостольського, празничкового рядів, були тільки образи першого ярусу. Тому стіна зверху первинного іконостасу розписана. Відтак реставратори відкрили там дуже цікавий сюжет «Подяка Ноя».
«Це коли закінчився потоп, ковчег Ноя зупинився на тверді земній, і Ной зійшов та приніс Богу жертву і подякував за порятунок. Намальованим такий сюжет, ще й на такому чільному місці в храмі, я бачу вперше в житті. Ми вчили про нього теоретично, але він ніколи мені не зустрічався. І ось я побачила його тут наживо. Старозавітні сюжети, переважно, на такому чільному місці у храмах не зображуються. І ще цікаво: церква носить ім’я святого Юрія, але над іконостасом маємо старозавітній сюжет з Ноєм», – розповідає Ірина Гірна.
Збоку, біля основного сюжету, є пізньобарокові балдахіни. Поки що реставраторам не вдалося виявити ликів святих або якихось інших образів, та дослідження триває.
«Церкву у Ладанцях побудували за підтримки Потоцького. Напевно, з його подачі вона і була розписана. В сусідніх селах є подібні храми, але в таких малих церковцях рідко де є збережені і відкриті розписи періоду початку 19 століття. Переважно, якщо й збереглися, то вони вже перемальовані кількома шарами, замальовані різними фарбами у різні періоди. Тобто до автентики треба ще добратися, якщо вона там є. Тому це дуже рідкісний приклад відкриття розписів у таких малих мурованих сільських церковцях, які не є пам’ятками. Фактично, у такому маленькому селі ми відкриваємо великий скарб. І сподіваємося, що вдасться разом з отцем та парафією знайти кошти, щоб завершити цю реставрацію», – підкреслюють у реставраційній майстерні «Гарда».
Повязані записи
