У Львівській філармонії відзначили 125-річчя заснування музичного товариства «Львівський Боян»

12694564_956978124350118_6661347701036895624_o2 лютого 2016 року у Львівській обласній філармонії Урочистою академією було відзначено 125-річчя музичного товариства «Львівський Боян».

Участь у заході взяв Високопреосвященний Владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ, який наголосив на духовних витоках товариства.

Про історію створення Бояну, а також про кантату-симфонію «Україна. Хресна дорога» розповів Ігор Калинець, поет, громадський діяч.

Товариство «Боян» у кінці XIX ст. було осередком професійної української музичної культури.  Тепер 125-річчя відсвяткує Заслужена капела України «Трембіта» як спадкоємиця «Львівського Бояну».

З цієї нагоди «Трембіта» виконала кантату-симфонію Віктора Камінського на слова Ігоря Калинця «Україна. Хресна дорога». Даний проект було реалізовано у серії «Духовна музика України» Фундації «Андрей».

«Кантата передає нелегку історію України, як і самого «Бояна», це переноситься на музику, вона дуже драматична і насичена», – додала солістка капели «Трембіта» Олеся Бубела.

За словами співорганізатора Урочистої академії Михайла Перуна, директора Фундації «Андрей»: «Музичне товариство «Львівський Боян» розпочало колосальну роботу в музиці тоді, коли не було Української держави. Виконання кантати-симфонії Камінського “Україна. Хресна дорога” символічно змальовую трагічну долю товариства, яка увінчалася розп’яттям… Але, як і наша державність, вона воскресла, і розпочала новий етап свого життя. Сьогодні важливо не тільки вшанувати цей професійний музичний колектив. Важливо його реабілітувати, і продовжити справу розвитку української музики. Не тільки словом, але ділом».

Довідка:

У XIX столітті серед українців вибухнув національний рух у різних галузях: науковці створили НТШ, підприємці – «Маслосоюз», а от музичні діячі об’єдналися у товариство «Боян». Воно мало у кожному місті осередок із хорами, нотними видавництвами, музичними школами.
Із «Львівським Бояном» працювали легенди: Людкевич, Нижанківський, Вахнянин, Барвінський.

«Товариство «Боян» проводило величезні свята із тисячами співаків та музикантів, де виконувалися українські твори. Це навертало людей до своєї культури, збагачувало. Товариство працювало над тим, щоби композитори розвивали цю спадщину, писали», – розповів директор і художній керівник Заслуженої капели України «Трембіта» Микола Кулик.

Так було до 1939-го року, коли радянська влада заборонила «Боян», а діячів репресувала. Легальним залишила тільки хор, який перейменувала у «Трембіту».
Відтоді капела розвивалася, але зберегла боянівські традиції. Спочатку мусили співати прорадянські твори, а далі додавали класику, українську музику.
Нині у «Трембіти» величезний репертуар: від духовної музики, світової класики, твори українських композиторів до естради.

Із заслуженої капели України «Трембіта» вийшло чимало відомих композиторів і музикантів. Це і окрема вокальна школа й інструментальна, бо у складі колектив має камерний оркестр.