9-13 жовтня 2017 року в музеї Українського Католицького Університету триватиме курс іконопису на склі «Покров Богородиці». Кожен учасник програми матиме унікальну можливість створити власну ікону – традиційну і самобутню водночас.
Про сакральне народне мистецтво та його зв’язок із сучасністю розповідають координатор Школи Уляна Креховець та художник-реставратор Національного музею імені Андрея Шептицького Ольга Горда-Цибко.
Уляна Креховець, координатор Школи іконопису на склі, викладач Іконописної школи «Радруж» УКУ:
Ми підтримуємо, відновлюємо та продовжуємо традиції українського сакрального мистецтва. Вже понад 10 років ми навчаємо людей різних професій, конфесій, вікових категорій, художників та людей без жодного художнього досвіду писати західноукраїнську середньовічну ікону, наслідуючи давні технології.
Ікона – це не просто декоративне зображення. Вона містить у собі множинність контекстів, сенсів, символів. Тому технологію, практику написання ікони, ми завжди супроводжуємо теоретичними лекціями, тлумаченням певних образів, сюжетів, композицій у богословському та мистецтвознавчому контексті.
Влітку до нас звернулась випускниця Львівської богословської академії Наталія Карфут, яка працює при греко-католицькі церкві в Італії, з проханням навчити її автентичної техніки малярства на склі, про яку не так багато знають за кордоном, і яку можна було б передати молодшому поколінню. Так народилась ідея створити такий проект «курси з іконопису на склі» спільно з Музеєм УКУ, який би був цікавим і дорослим, і дітям. Ми плануємо зробити ці курси регулярними, можливо, перед кожним величним і шанованим релігійним святом, сюжети якого є часто вживані в іконописі на склі. Також ми заохочуємо не обмежуватись віковою категорією, а запрошуємо відвідати ці курси батьків з дітьми і дітей з батьками – це гарна нагода побути разом, створити щось прекрасне і спільно продовжити мистецьку традицію.
Часто нас запитують, чи потрібно мати малярський досвід. Кажуть: «Я ніколи не тримала в руках пензлика, не вмію малювати, але хочу спробувати». Головне – це бажання вчитись.
Серед наших студентів – люди різних конфесій. Ми відкриті для тих, хто цікавиться сакральним мистецтвом, традицією та духовністю. Бувають і ті, хто приходить не вперше. Є чимало студентів з Іконописної школи середньовічного українського малярства. Вони мають певні знання і досвід, спираючись на які, хочуть спробувати себе в новій техніці.
В Музеї Українського Католицького Університету зберігається та експонується унікальна колекція з понад 60 старовинних ікон на склі. Це найбільша збірка українських ікон на склі другої половини 19 – початку 20 ст. з етнічних регіонів Гуцульщини та Покуття. Саме ці автентичні пам’ятки і стануть взірцем для наслідування.
Ольга Горда-Цибко, викладач курсу іконопису на склі, художник-реставратор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького:
Ікони на склі (а в Карпатському регіоні вони отримали назву «образú на склі»), були поширені в України лише в етнографічних регіонах Покуття, Гуцульщини і Буковини. Традиція іконопису на склі побутувала доволі короткий час: з середини 19 і до початку 20 ст. Прийшла вона до нас із Заходу – Румунії, Словаччини та Німеччини. Інформації про авторів, які малювали ці ікони, за винятком кількох творів, немає. Швидше за все це були звичайні майстри з народу.
Поширених сюжетів було відносно мало, але є дуже багато різних видозмін в колориті та декоративному наповненні образів. Чималої популярності набув тип іконографії Покрову Богородиці. Адже, як відомо, культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться ще від княжих часів. Вісім таких сюжетів зберігається в Музеї УКУ, тому кожен зі студентів може обрати один із них як приклад для наслідування і на його основі намалювати свою ікону.
Техніка створення ікон на склі та ікон на дереві має чимало спільних рис і багато в чому повторюється. Проте є одна особливість: під час виконання малюнка на склі потрібно працювати у зворотному напрямку, тобто від дрібних деталей до загального фону.
Зазвичай на майстер-класах пропонують просту технологію, з використанням сучасних фарб, які швидко сохнуть та з якими легко працювати новачкам. Технологія, яку ми використовуватимемо на цьому курсі іконопису, вимагає більше часу і скрупульозного підходу.
Буває, що від страху чи не вміння, не все вдається. Але всі недоліки на склі можна легко виправити. Якщо ви справді захопитесь цією технологією, зникне страх, натомість з’явиться ентузіазм.
Підготувала Ірина Стельмах
Світлини – надані Уляною Креховець
Повязані записи
