У приміщенні Національного музею ім. Андрея Шептицького триває виставка ікон VII міжнародного іконописного пленеру Новиця–2015 «Притчі», V міжнародного пленеру іконопису на Волині Замлиння–2015 «Святі Миротворці».
Жанром, що став ключем для творчих пошуків на VII Міжнародному іконописному пленерi у Новиці, була притча. Термін «притча» має багато значень, і дослідники довго можуть сперечатись, яке з них найправильніше. У Словнику літературознавчих термінів зазначено, що притча це «літературний твір повчального характеру, в якому персонажі та події є алегоричними образами і використані як приклади універсальних правил людського існування, ставлення до життя та долі».
Біблійні притчі мають свою специфіку, і їх часто не зараховують до класичної літератури. Івритський термін maszal, що характеризується образною мовою, може бути як притчею, так і прислів’ям, висловлюванням, загадкою, метафорою, алегорією. Про важливе місце, яке цей термін посідав у стародавній культурі, свідчать багато рабинських приказок, у яких він використовувався. Його роль була важлива при перекладі Святого Письма.
Художники, які виховувались у різних традиціях та школах, спробували розповісти біблійні історії по-новому, за допомогою художніх засобів, близьких сучасній людині. Митці вважають, що зустріч із представленими роботами відкриє в кожному своє бачення притчі Старого та Нового Завіту.
За матеріалами: photo-lviv.in.ua
Повязані записи
