У виставковій залі музею історії релігії (пл. Музейна, 1) 12 лютого відкрилася виставка сакральних скульптур та ікон ХVIII століття, які віднайшли у церкві святого Миколая і вперше виставили на загальний огляд. Відреставровані артефакти експонуватимуть упродовж місяця, після чого їх знову повернуть до храму. Виставка триває у рамках мистецького проекту народного художника України Мирослава Отковича «Нація, історія, культура».
Участь у заході взяли представники різних конфесій Львова, зокрема владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ, владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП, а також священики Римо-Католицької, Вірменської Церков. Завітали й представники влади міста, мистецьких кіл Львова та учасники бойових дій на сході України.
«Якщо ми робимо дотик до скарбів, ми торкаємося багатого минулого”, – зазначив владика Димитрій.
А митрополит Ігор додав: «Творів не так багато, але вони несуть глибокий дух. Мистецтво нас змінює. Дай Бог, щоби львів’яни зростали духовно. Те, що тут зібралися представник різних церков – це знак».
Михайло Мороз, в.о. начальника управління культури Львівської міської ради, теж висловив вдячність гостям і наголосив на важливості того, що духовенство запрошує не лише до храму, але й показує громадськості свої скарби.
Відкриття виставки розпочалося із гри на органі відомого львівського маестро Віталія Півнова. Тішила гостей своїм співом також Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» (диригент – Дмитро Кацал).
Ведучий заходу, Мирослав Откович, розповів легенду про князя Данила, історію назви міста та культурну діяльність Лева Даниловича. «Найбільше, що ми маємо – це духовні скарби», – зазначив відомий художник.
Церковні раритети з княжих часів до нас не дійшли, а от пізніші громада берегла попри те, що храм двічі горів. Із найдавніших сакральних пам’яток храму – «Богородиця Одигітрія» 1620-х років та ікона Теодора Тирoнського.
На виставці можна також побачити стародруки і давні ноти.
«Це Восьмигласник видавництва Успенського братства Пресвятої Богородиці, 1765 року. А поруч – Біблія 1749 року, Требник Петра Могили 1719 року. Є й нотні партитури, десь початку ХХ століття, їх ми тільки зараз знайшли» – розповідає о. Андрій Дуда, священик княжого храму св. Миколая.
А три роки тому на горищі дзвіниці знайшли найстарішу хоругву Львова 1760 року. Ця хоругва двобічна: з одного боку – Святий Миколай, а з іншого – «Розп’яття з пристоячими». Історики припускають, що це копія давнішої ікони цього храму.
«Ікона Святого Миколая, яка була на іконостасі, не збереглася, іконостас згорів. Імовірно, цю хоругву писали з цієї чудотворної ікони», – додає о. Андрій.
«Коли ми з отцем Андрієм знайшли на дзвіниці дві давні хоругви, то стан їх збереження був досить поганий. Одна з них була написана масляними фарбами і полотно настільки затвердло, що було просто розкришене. Тобто ми визбирали лише крихти. Друга хоругва була писана темперою, тому збереглася суттєво краще, і власне її ми показуємо», – додає історик Василь Кметь.
Найдавнішу львівську хоругву повернули до життя фахівці реставраційного центру.
Окрасою експозиції є також дерев’яні скульптури ангелів, які були виявлені під час ремонтних робіт у дзвіниці храму. Цю знахідку дослідники історії храму порівнюють з найкращими взірцями сакрального мистецтва, якими прикрашали українські храми у ХVIII столітті. Найімовірніше, кілька століть тому ці мистецькі витвори були частиною вівтаря та іконостасу церкви. Припускають, що автор ангелів належав до кола Пінзеля.
Завершився захід виступом оркестру «Віртуози Львова», які серед іншого виконали «Арію» Й. С. Баха, «Мелодію» М. Скорика та насамкінець «Щедрівку» М. Леонтовича.
Фото: Валентина Євтушок
Повязані записи
