Сьогодні святий апостол Тома запрошує нас до своєї школи. Він прагне показати, що сумніви можуть мати місце у нашому житті. Оскільки, сумніви ще не є зневірою, а радше шансом для нашого особистого пошуку і вдосконалення. Про це сказав владика Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ у відео-зверненні на ютуб-каналі Архикатедрального собору св. Юра.
За словами владики Володимира, у Пасхальний час в основному ми знайомимося зі свідками Христового Воскресіння. Серед яких є апостол Тома, якого більшість людей вважає невіруючим учнем.
«Проте, чи дійсно так є?», – запитує єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
Згодом пояснює: «Тома ставить питання, які ми усі носимо у нашому житті і серці: чи можливим є Воскресіння? Яким буде наше життя після смерті? Чи ми будемо з Богом? Для Томи замало того, що йому говорили інші. Він потребував дотику до Христових ран. Переконаний, що байдужа людина ніколи не зможе ставити таких вимог. Саме тому в недовірі Томи зустрічаємо багато любові. Бачимо, що він не наважувався повірити у цю радісну подію поверхово, оскільки питання Воскресіння дуже глибоко торкало його життя».
«Ісус Христос як добрий педагог і терапевт не йде до Томи додому, – зауважив архиєрей, – він не зустрічає свого учня на ліжку під час сну. А виходить йому назустріч тоді, коли він перебуває з іншими учнями. Цілком ймовірно, що коли Тома не пішов би до інших учнів, то він би не зміг зустріти Воскреслого Христа. З цієї ситуації можемо зробити висновок, що саме у момент найбільших питань і сумнівів наше місце є в Церкві, у спільноті віруючих людей, де ми разом шукаємо відповіді на складні запитання».
«У сьогоднішньому Євангелії чуємо, як Воскреслий Христос дарує Томі дотик до своїх ран. Він це робить, бо кожний вчитель бачить щирий пошук свого учня, який ставить питання. Він розуміє, що у них нема лукавства. Сьогодні разом з Томою ми дотикаємо Христових ран. Доторкаємося до Його рук, до пробитого боку, до стіп. Пам’ятаймо, що в цих ранах нам так важливо бачити правду про себе. Проте найважливіше для нас у ранах Христа відчитати власне ім’я. Стараймося завжди запрошувати розум на дорогу нашої віри», – наголосив владика Володимир.