У п’ятницю, 16 травня, у приміщенні львівського «Прес-клубу» (просп. Шевченка, 11) відбувся міжрелігійний круглий стіл, присвячений питанням антирелігійної пропаганди, нетолерантності, ролі релігії для суспільства та християнсько-єврейському діалогу. Захід організував Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу “Лібертас” під патронатом Львівської міської ради.
Участь у круглому столі взяв рабин Джек Бемпорад, який вже багато років викладає у Ватиканських університетах, є директором Центру міжрелігійного Порозуміння та автором багатьох праць на тему єврейсько-християнського діалогу.
Серед запрошених доповідачів виступив і Олександр Іващенко, співавтор книги «Сльози Холокосту» (2012 р.) та автор напрацювання «История Еврейской общины Донецка» (2014 р.).
Іншими учасниками заходу стали: директор Центру “Лібертас” Тарас Дзюбанський,
представник Львівської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату ієромонах Маркіан Каюмов, декан Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету диякон Роман Завійський, релігієзнавець Андрій Юраш, представник Управління внутрішньої політики ЛМР Євген Бойко, директор Львівського єврейського благодійного фонду “Хесед Ар’є” Адель Діанова, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ у Львові Роман Кісь, семінарист Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, УГКЦ Володимир Мамчин.
Під час круглого столу обговорювали декларацію Другого Ватиканського собору про ставлення Католицької Церкви до нехристиянських релігій “Nostra Aetate” в рамках християнсько-єврейського діалогу в Україні у світлі нещодавніх подій. Тематика конференції була поділена на три блоки: перший – сама декларація “Nostra Aetate”, другий – християнсько-єврейський діалог, третій – трагічні події, які розгортаються в Україні у цей період часу.
“На міжнародному рівні документ “Nostra Aetate”, напевно, набув найбільшого розголосу, бо у ньому йдеться про діалог Католицької Церкви не лише у християнському контексті: із католиками, протестантами, православними, але й з іншими релігіями: буддизмом, ісламом, іудаїзмом – тому він справді революційний. Більша частина декларації присвячена самій єврейській релігії, насамперед, таким тезам, як: духовна спадщина євреїв є невід’ємною частиною ідентичності для християн; перші християни були євреями, і християни мають пам’ятати про це, бо, ущемляючи права євреїв, християни ущемляють якусь частину власної самоідентифікаціїі. Також ми поговоримо про трагічні події у нашій державі, адже бачимо, що на Сході та Півдні України відбувається залякування релігійних меншин: мусульман та євреїв, а засоби масової інформації ведуть велику антирелігійну пропаганду, врешті-решт, гинуть люди. У рамках цього круглого столу ми спробуємо використати наші медії, парафії, міжрелігійний діалог, молитви, щоб знайти вирішення із цієї ситуації”, – наголосив Тарас Дзюбанський, директор Центру “Лібертас”.
“Сьогодні Україна переживає трагічний момент. Тому виникає головне запитання: які духовні ресурси треба використати, щоб зарадити цій ситуації? На мою думку, прийшов час взивати до сумління людей, світу: відродити у собі найглибші цінності – любов до Бога та любов до ближнього. І в ситуації з Україною, і у відношенні християнсько-єврейського діалогу, ми маємо зрозуміти – прийшов час усім релігійним громадам вашої держави мобілізуватися і боротися проти зла, а окремим індивідуумам відмовитися від егоїзму та почати відстоювати ідеали правди”, – зазначив рабин Джек Бемпорад.
“Те, що сьогодні відбувається у Донецьку, я сприймаю як особисту трагедію. В нашому місті немає окремої точки зору на ситуацію, що склалася в державі: є люди, які прагнуть жити в унітарній Україні, інші – у Федерації в складі України, а треті – хочуть бути частиною Росії. Аналізуючи усі події, коли будь-яка українська символіка, будь-які мітинги на підтримку своєї держави у Донецьку заборонені, пригадую слова Вольтера: “Я не погоджуюся із вашою точкою зору, але я готовий померти за ваше право її висловлювати”. Я бажаю усім нам, українцям, незалежно від того, живемо ми у Львові чи в Донецьку, поважати і терпіти одні одних, адже ще не пізно все змінити заради своєї країни, нашого щасливого майбутнього”, – розповів Олександр Іващенко, співавтор книги «Сльози Холокосту» (2012 р.) та автор напрацювання «История Еврейской общины Донецка» (2014 р.).
Інші учасник конференції також поділилися своїми думками щодо небезпеки, яка нависла над Україною, а також – міжконфесійного і міжрелігійного діалогу в державі.
“Я вважаю, що усі ми винні в тому, що духовна пустеля в Донецьку розросталася, і зараз у місті панують антихристиянські, антирелігійні доктрини московського шовінізму та “руського міру”. Росія спекулює, маніпулює нашою слабкою самоідентифікацією. Тому тепер ми повинні за допомогою таких діалогів навчитися бути єдиними, толерантними одні до одних, справжніми християнами, а серцевиною усього має бути концепт гуманізму та релігійної рівності”, – сказав Роман Кісь, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ у Львові.
Також прес-секретар Львівської єпархії УПЦ КП Лука Карпюк зачитав вітання та звернення від Димитрія (Рудюка), Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського УПЦ КП до учасників столу: “…Саме зараз, як ніколи, є час для того, щоби все покрити взаємною любов’ю. Особливо потрібно це сьогодні нашій неньці-Україні. Так, ми різні за своїми віруваннями, але й усі ми українці. Тому, не відрікаючись і твердо і щиро сповідуючи свої вірування, єднаймося духом в ім’я свого майбутнього і в ім’я майбутнього України».
“Наше суспільство, яке було в роки незалежності України виховане на засадах рівності, толерантності, поваги до юдаїзму, дало змогу єврейській громаді розвиватися вільно, а нам усім проводити діалог. Єврейська громада в цьому контексті продемонструвала, що вона є частиною загальноукраїнської спільноти. Я впевнений, якщо у релігійної людини визріває ненависть до представників іншої релігії, це вже не релігійна людина, це перекреслює саме розуміння релігійного світогляду”, – розповів Андрій Юраш, релігієзнавець.
“Греко-католики успадкували як імператив добре ставлення та повагу до євреїв від нашого Первоієрарха, Митрополита Андрея Шептицького, який у дуже складних обставинах проявив християнську позицію, рятуючи сотні євреїв під час переслідування зі сторони нацистів. Донеччанин за походженням, канадієць Джеймс Темертей, заснував важливу ініціативу українсько-єврейських зустрічей, християнсько-єврейського порозуміння, яка діє в Україні та Ізраїлі, в українських діаспорах по всьому світу тощо. Важливим компонентом цього українсько-єврейського порозуміння є університетська освіта”, – о. Роман Завійський, декан Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету.
“Як відомо, з приходом Владики Філарета до Львова, уся Українська Православна Церква у Західній Україні почала брати досить активну участь у міжрелігійних відносинах, а основою цього є фундамент християнства – любов до ближнього, яка може замінити будь-який науковий термін у секулярному суспільстві. Тепер ми маємо духовну кризу, коли люди у суспільстві наче номінально проявляють себе християнами, але живуть за своїми стереотипними заповідями, незрозумілими жодній із релігій. Сьогоднішній день показує, що в Україні є надія. Я, наприклад, захоплююся діями Всеукраїнської Ради Церков, в рамках якої усі релігії, усі Церкви в нашій державі виступають як миротворці, сідають за стіл переговорів заради спільного вирішення проблемних питань”, – ієромонах Маркіян Каюмов, представник Львівської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату.
“Політолог Андрій Окара озвучив, що ми маємо не війну світоглядів, не війну мов, але це війна люмпенів і не люмпенів. Перший крок до справжньої кризи у суспільстві – втрата духовності і Бога, другий – втрата життєвих орієнтирів. Якби не було маргіналізації суспільства, все, що відбувається у нашій країні, всі заклики агресорів залишилися би без відповіді”, – зазначив Володимир Мамчин, семінарист Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, УГКЦ.
“Сьогодні найбільша небезпека полягає у тому, що суспільством оволодіває ненависть і агресія, навіть інтелігенцією – багатьох із нас бентежить почуття ненависті. Це страшне почуття, тому ми повинні його у собі подолати, загасити це полум’я, яке розгорається”, – наголосила Адель І. Діанова, директор Львівського єврейського благодійного фонду “Хесед Ар’є”
Після завершення дискусії Тарас Дзюбанський висловив пропозицію спільно прочитати молитву-резолюцію як звернення до Господа про мир і порозуміння у нашій державі. Вголос молитву прочитала пані Адель Адель І. Діанова.
Фото : “Град Лева”.
Повязані записи
