17 липня 2019 року, о 10:30 год., у Військово-медичному клінічному центрі західного регіону розпочнеться фотовиставка “Фронтові друзі” (вул. Личаківська, 26). Автор виставки – священик храму св. Миколая ПЦУ о.Андрій Дуда.
“Фронтові світлини, як розповідь про наш час, про воїнів- захисників, які безмірно дорогі моєму серцю. Я хочу показати тих, хто не схилилився перед силою, хто втілює гідність і звернути увагу глядача, що перед ним на світлині не просто лиця- а єднання душ, не просто зупинена в кадрі мить- а взаємопроникнення історичних подій; це типажі найкращих українців, які стали символами нашого часу.
Ось такі дивні речі- фронтові фотографії, в них міститься згусток людської історії. Коли їх споглядаєш, то важливим є зрозуміти цих людей: про що вони до нас промовляють і не обмежувати сприйняття лише емоцією, яку отримуєш від споглядання.
Найперше, хочу донести до глядача, що моральний імператив потужніший від гарматної сили. І власне цей всеперемагаючий Божественний закон наші захисники в повній мірі втілюють своїм життям.
По-друге, необхідно закарбувати те, що, на жаль, є тлінним, що може постраждати від плину часу і свавілля влади.
І, по-третє, наголосити, що свобода- це можливість любити і захищати. Любов- право вільної людини, яке люто ненавидять тирани. Вставши на захист зраненої правди- стаєш вільним, а тому стаєш сильнішим.
Гідність та внутрішня краса українських військових проявляється і у відношенні до друзів наших менших, а їх на фронті чимало- і покинутих внаслідок бойових дій, і тих, що несуть професійну службу.
Собаки і кішки, виснажені та знедолені, потрапляли у військові підрозділи, де їх радо приймали наші захисники, рятували від голодної смерті і поневірянь, ділилися найнеобхіднішим. Чотирилапі друзі відплатили великою вдячністю за великодушність людини- вони стали вагомою психологічною підтримкою для воїнів в умовах затяжної окопної війни, а часто й реальною бойовою одиницею військового підрозділу. Люди, гнані війною, з різних причин дуже часто залишали тваринок в розбитих будинках напризволяще. Деякі дичавіли, а деякі – просто гинули від голоду та морозів. На щастя, військові багатьом з них дарували друге життя.
Військовослужбовці сумують за домашнім теплом і піклуванням, втомлені бойовими діями, як подяку отримують від них ласку і спокій. Найменші улюбленці вміють попереджати про обстріли та вилазки ворога, знищують гризунів, яких так багато у степових укріпленнях. Чотирилапа піхота виконує роль спостерігачів, лікарів, саперів і найважливіше- вірних друзів.
А в умовах війни дружба між людьми та тваринами найбільш чуттєва та віддана.” – зазначив о.Андрій Дуда
Повязані записи
