В рамках програми Erasmus+Youth Exchange з 17 по 26 липня 2017 року в Грузії відбувся культурний обмін «Cultural Art Gene».
Головна ідея проекту – обмін культурними надбаннями та традиціями за допомогою мистецтва і музики серед молодих людей з різних країн. Із майже ста аплікантів, львівський клуб «МастерПіс» та Центр міжконфесійного і міжрелігійного діалогу «Лібертас» обрали 5 представників від України.
«Цей захід був чудовою нагодою для учасників з України представити нашу культуру та звичаї для молоді з інших країн. Одночасно молоді люди змогли пізнати культуру та звичаї одні одних», – наголошує голова Клубу «МастерПіс-Львів» Тарас Дзюбанський.
Нижче подаємо відгуки самих учасників, які поділилися своїми враженнями після поїздки до Грузії.
Андрій Тужиков (Чернівці)
Зі шкільного курсу біології всі ми пам’ятаємо, що таке ген – ділянка молекули ДНК, яка відповідає за успадкування якоїсь ознаки. Але що таке ген культури? Чи можна успадкувати культуру? А що, якщо українець, не знаючи про своє походження, все життя проживе в Штатах, то представником якої культури він буде? Наскільки ми різні? Що подібного? Чи єдині ми у своєму різноманітті? Які у нас є конфлікти та як домогтись сталого розвитку та діалогу задля порозуміння? Які шкідливі стереотипи ми маємо один про одного? Що ми можемо зробити разом? На всі ці запитання ми намагалися дати відповідь протягом десяти днів у провінційному грузинському місті Телаві, що на Кахетії. Зібралася молодь з Німеччини, Австрії, Нідерландів, Туреччини, Вірменії, Грузії та, звісно ж, України. Була різна молодь: політики і письменники, науковці і співаки, танцюристи і держслужбовці, студенти та художники.
Було спекотно і на вулиці, і у дискусіях, адже точилися різноманітні суперечки про конфлікти, про геополітику, про нації і культуру, про традицію і постмодерн, про інститут шлюбу та його відповідність часу. Поряд з тим досліджували й місто, спілкувалися з місцевими, вивчали історію та архітектуру, поруч з тим – насолоджувалися Алазанською долиною та Кавказом, що виднілись з узвишшя, на якому й стояв наш готель. Звичайно, неможливо передати текстом пейзажі, відчуття, смак кухні, захоплюючі панорами, але не згадати про це теж не можна. Особливо запам’яталась екскурсія старим містом Тбілісі, фестиваль арт-ген, на якому нам випала честь послухати вживу саму Ніну Катамадзе. Варто згадати й про контекст України та важливість її самопрезентації на міжнародних проектах, бо цікавість до неї велика, але через інформаційну війну існує безліч упереджень: і про нацизм, і про те, що війна на всій території, і про статус окупованих територій. Не всі учасники погоджувалися з позицією українською команди: були дискусії і щодо Криму, і щодо минулого України. Тому зараз українцям, як ніколи, слід пам’ятати про свою особливу роль та відповідальність на міжнародних проектах та зустрічах. Люди, які приїздять на проекти, – це лідери думок у своїх середовищах, і дружній контакт з ними – це порозуміння з іншими країнами не через політиків, а через серце.
Яна Самулова (Житомир)
Нещодавно ми мали можливість бути у країні, краса якої не може не заворожувати. Країна запальної лезгінки, смачнющих хенкалі та хачапурі, неймовірних краєвидів і неповторних вражень. Це програма молодіжного обміну між учасниками з Грузії, України, Вірменії, Туреччини, Австрії, Нідерландів та Німеччини. Велика відповідальність лягла на плечі учасників – представити свою країну якнайкраще.
З першого дня ми поринули в ту атмосферу, особливо пізнаючи і вивчаючи культуру і людей з різних країн, представлених на проекті, через мистецтво і музику. Ми дуже задоволені досвідом що отримали в Грузії, бо познайомились з новими людьми, знайшли друзів, практикували англійську, дізнались масу всього нового та представили нашу неньку-Україну, наскільки це було можливим. Бо немає нічого кращого, ніж спілкуватися і жити з людьми-однодумцями, які талановиті і креативні, також бачити позитивну підтримку наших здібностей і української культури зі сторони іноземців.
Орест Кристафович (Івано-Франківськ)
Подорож до Грузії на культурний обмін молоді – це шалений інформаційний “бум”, в позитивному сенсі. Я отримав океан нових знань про традиції, культуру та менталітет молоді з шести країн. Мій візит в Грузію дозволив збагатитися знаннями про гени культури та мистецтва представників прогресивної молоді, з якими до цього часу не мав змоги поспілкуватися так багато та об’ємно. Крім того, це суперможливість зрозуміти “чому так” думають, роблять, творять і живуть вони – не українці! Надзвичайно важливим був проект для зближення таких різних країн, поглиблення кооперації та співпраці й, звичайно, обмін різноманітним досвідом. Але все прекрасне має межу, все крім УКРАЇНИ!
Кайріте Христина (Київ)
Молодіжний обмін у Грузії зібрав найкреативнішу молодь із Вірменії, Німеччини, Австрії, Туреччини, Нідерландів, Грузії та України. Саме учасники залишили найприємніші спогади. Окремо хочу виділити українську групу. Це була справжня “dream team”. Ви найкращі! А поїхали знову кудись усім разом?
Міжкультурний обмін, подолання стереотипів, нові знання, навички та друзі – це найкраще, що залишається після проекту. Через арт-воркшопи ми пізнавали збіжність та різноманітність наших культур, традицій, стилів життя. Саме пісенні, мовні та навіть кулінарні майстер-класи відкривали нам усе нові сторони нашої спадщини. Дякую організаторам за особливу можливість виступити із нашими національними піснями та костюмами на етно-фестивалі “ART-GENE”, де ми не тільки себе показали, але й мали унікальну нагоду насолодитися голосом самої Ніни Катамадзе.
Кожен із учасників вносив щось своє у цей проект. Хто що вміє: танці, співи, жарти, ігри, воркшопи та інше. Грузія – це смачна кухня, соковиті фрукти, солодке вино та безкінечні гори. Але саме за кордоном ти розумієш, що Україна найкраща. У Грузії було добре, але вдома краще)
Роксолана Зарицька (Львів)
Молодіжний обмін, який відбувався в Грузії, став для мене цікавим та незабутнім. Важливою для мене була основна ідея проекту, яка передбачала ознайомлення з всіма культурними цікавинками Грузії та інших країн-учасниць, а також презентація неймовірно багатої української культури. Зараз, коли все відбулося, можу із впевненістю сказати, що та дружня атмосфера, яка панувала в Грузії, дозволила нам реалізувати мету проекту не на 100%, а на цілих 200%. Ми за час проекту стали великою сім’єю і беззаперечно змогли зануритися в неймовірне мультикультурне середовище. Незважаючи на певні стереотипи, з якими приїхали учасники, я можу з впевненістю сказати, що ми здобули знання, які дозволили нам здолати всі непорозуміння. Організатори старалися і зробили наше перебування в Грузії цікавим і пізнавальним. Все було продумано: тренінги, воркшопи, навчальні сесії, національні вечори, а також екскурсії по Грузії.
Підготував Тарас Дзюбанський
Повязані записи
