Коли ви всоте читаєте дитині одну й ту ж саму казку на ніч, пам’ятайте, що повторення – це не ознака застою.
Ви коли-небудь помічали, як діти полюбляють повторення? Одні й ті ж казки на ніч, розказані знову і знову, незабаром стають заспокійливою класикою, а передбачуваність щоденної рутини дає відчуття безпеки. Ця любов до знайомого – не просто дитяча примха, це принцип, вплетений у саму тканину того, ким ми є.
Подібно до того, як діти знаходять заспокоєння, слухаючи одні й ті ж історії знову і знову, ми теж знаходимо заспокоєння в повторюваних темах і практиках нашої віри. Щороку ми святкуємо ті самі свята, дотримуємося того самого літургійного календаря, заглиблюємося в одні й ті ж позачасові біблійні та агіографічні історії. Хоча декому це повторення може здатися монотонним, його мета є життєво важливою.
«Укорінення» через повторення
Як нагадує нам книга Приповістей: «Немає нічого нового під сонцем» (Приповістей 1:9). Ключові істини нашої віри є древніми – і постійними. Повторення дозволяє цим істинам укорінитися в наших серцях, поглиблюючи наше розуміння і зміцнюючи наш моральний стержень.
Замисліться над силою молитви. Повторення Розарію або звичний ритм щоденних молитов створює простір для споглядання і щоденної розмови з Богом. Подібно до того, як скульптор терпляче вдосконалює свій витвір з кожним штрихом, повторення молитви відкидає фактори повсякденного життя, що відволікають, дозволяючи нам зосередитися на наших стосунках із Божественним.
Принцип повторення також відображається в циклічності літургійного року. Зі зміною пір року змінюються і свята та урочистості нашої віри. Адвент нагадує нам про прихід Христа, Різдво прославляє його народження, Великий піст готує нас до хреста, а Великдень випромінює радощі воскресіння. Цей річний цикл віддзеркалює ритм самого життя з моментами радості, смутку, роздумів та оновлення.
Повторення і стабільність
Затишок повторюваності виходить за межі літургії. Сімейні традиції, різні види служіння і навіть простий збір на щотижневу Месу стають якорями в нашому житті. Ці звичні рутинні дії дають відчуття стабільності у світі, який часто може здаватися хаотичним.
Навіть Бог у своїй безмежній мудрості приймає повторюваність. Псалмоспівець проголошує: «Господь – пастир мій, я не буду в нужді. Він пасе мене на пасовиськах зелених, Він веде мене до вод тихих» (Псалом 23:1-2). Цікаво, що коли ми читаємо цей псалом, то не завжди замислюємося над тим, що Бог робить це повсякчас. Його провидіння є постійним, завжди присутнім, «повторюваним». Подібно до зелених пасовищ і тихих вод, Божа турбота є постійним рефреном у Писанні, пропонуючи заспокійливе запевнення для всіх нас.
Коли ви всоте читаєте дитині одну й ту саму казку на ніч, пам’ятайте про силу повторення. Це не ознака застою, а свідчення вічних істин, які формують наш людський світ. Приймайте повторення і дозвольте його ритму поглибити ваше життя.
Джерело: Aleteia
Фото: 4594.com.ua
Повязані записи
