В Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького розбудовують сучасну інфраструктуру

В Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (вул. Чернеча Гора, 1) активно розвивають інфраструктуру. Станом на сьогодні ведуться роботи із будівництва інформаційно-освітнього центру та готується проектно-кошторисна документація на створення нового адміністративного корпусу.

«За різними підрахунками за рік Музей народної архітектури і побуту відвідує 180 тисяч осіб. Великою його цінністю є те, що тут знаходиться Свято-Іванівська Лавра. Під час тривалих обговорень було визначено, що необхідно продовжувати розвивати інфраструктуру Музею, щоб він був ще більше комфортним для відвідувачів. Тут є велична історія, але треба мати фізично інфраструктуру, щоб її показати.

Зараз тривають роботи по трьох великих блоках. В першу чергу, йде будівництво інформаційно-освітнього центру ім. К. Шептицького, який заплановано відкрити до кінця цього року. Символічно, що відкриття буде присвячене конференції Климентія Шептицького, що дасть цьому центру правильний керунок. Друга річ — це необхідна парковка. Сюди приїжджає багато туристів, гостей, і важливо мати достатньо місця для паркування. Третій проект — це новий адміністративний корпус. Цьогоріч по цьому об’єкту ми маємо експертизу, будемо оголошувати тендер”, — розповів Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.

Інформаційно-освітній центр покликаний створити місце для творчої і наукової діяльності. Там будуть конференц-зали, лекторії, спеціально облаштована виставкова площа, і через цей центр людина зможе потрапити в Музей.

Адміністративний корпус займатиме площу 1350 м кв. У ньому передбачається розташування робочих кабінетів для персоналу музею (наукових працівників та адміністрації), архітектурні та художні майстерні, зали нарад, технічні та допоміжні приміщення.

«Музей народної архітектури і побуту ми розвиваємо як науково-освітню інституцію, тому це природно, що повинна розвиватись й інфраструктура. Згідно з проектом бюджет інформаційно-освітнього центру сягає близько 27 млн грн, але через зріст заробітних плат проект перебуває на коригуванні. З бюджету розвитку міста вже виділено 12,5 мільйонів гривень. Що стосується адміністративного корпусу, то тут скеровано 100 тисяч гривень на замовлення проектно-кошторисної документації. По цьому об’єкту ми вже маємо гарно розроблений ескізний проект, згідно з яким ми зможемо забезпечувати потреби Музею, відвідувачів, науковців», — наголосила Наталія Бунда, директорка департаменту розвитку ЛМР.

Стадії створення адмінкорпусу:

2018 рік — ескізний проект;

2019 рік — робочий проект/державна експертиза проекту;

2020 рік — тендер на виконавця/ дозвіл на початок робіт/ початок будівництва.

«Це унікальне місце, бо тут поєднується культурне і сакральне, тому я дуже вдячний, що робоча група доклала чимало зусиль, щоб Музей в подальшому розвивався у такому руслі. Нам дуже потрібна хороша інфраструктура, бо Музей є науковою інституцією, і тут повинні працювати науковці, щоб це місце стало таким, де ми можемо передати наступним поколінням зміст нашої історії», — додав синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко.

Нагадаємо, виконавчий комітет Львівської міської ради 10 серпня торік прийняв рішення «Про надання функцій замовника Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького та надання дозволу на проектування і будівництво об’єктів інфраструктури». Це рішення прийнято на виконання Стратегії розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, одним з пріоритетів якої є оновлення та розвиток інфраструктури музею.

Замовником проектних робіт і будівництва зазначених об’єктів є Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

«У 2017 році рішенням виконавчого комітету ЛМР була затверджена Стратегія розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького на 10 років. Ці три об’єкти є в нашому плані розвитку. Вони є розміщені у вхідній зоні Музею, щоб люди могли зручно запаркуватись, придбали квитки, отримали всю необхідну інформацію, відвідати конференц- та виставковий зали, мультикультурний простір. Окрім того, зручніше стане не лише для відвідувачів, а й для працівників Музею: комфортні приміщення для адміністрації, архітекторів, художників, науковців», — сказав директор Музею Роман Назаровець.

Станом на сьогодні ведуться роботи із замощення зони паркування та будівництва інформаційно-освітнього центру. Парковку планували відкрити у вересні, проте дирекція Музею передбачає, що вона відкриється вже наступного місяця. Роботи з будівництва центру тривають згідно з графіком.

«В кінці 2018 року ми перемогли у тендері. Протягом січня-лютого проводили земельні роботи, а з весни почати облаштовувати фундаменти та монолітні стіни центру. Станом на сьогодні ми закінчили близько половини фундаментів та таку ж кількість монолітних стін. Зараз починаємо монтаж колон. Наразі все йде за графіком. Ніяких затримок немає», — прозвітував Іван Задорожний, керівник компанії «Будкомінвестиція», яка будує інформаційно-освітній центр.

Інформаційна довідка

За 2018 рік у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького було відреставровано 9 об’єктів:

  • за кошти бюджету розвитку міста завершено реставрацію великого об’єкта — хати зі с. Бережниця, а також розпочато реставрацію церкви зі с. Стоянів.
  • решту менших об’єктів відновлено за кошти Музею: перекрито соломою дах шпихліра зі с. Зарічево, відповідно до сучасних стандартів оновлено експозицію «Козацького човна» та ін.

На 2019 рік заплановано реставрацію 8 об’єктів. Станом на сьогодні: 3 із них уже відреставровано, ще 3 об’єкти перебувають у стані реставрації, зокрема церква зі с. Стоянів (за кошти бюджету розвитку міста).

Для порівняння: якщо до 2013 року реставрували 2−3 об’єкти в рік, то починаючи з 2013 — у середньому 8−9 об’єктів. Якщо ще п’ять років тому потребували ремонту 47 об’єктів, то на сьогодні таких, які перебувають у задовільному стані і потребують реставрації, залишилося 12 об’єктів.

Минулого року Музей відвідало 184 тисячі осіб (за квитками 156 тис, решта — пільгові категорії, благодійність, парафіяни). До слова, у порівнянні з 2013 роком відвідуваність зросла на 90%.

Музей активно працює із широкими цільовими аудиторіями: виставки (у середньому 12−16 за рік), майстер-класи і презентації народних ремесел (понад 10 пропозицій), масові заходи — фестивалі, спортивні акції, фешн-шоу, театральні вистави, концерти, традиційні масові святкування «Свята хліба», «Дня гарбуза», Дня незалежності, святкування християнських празників «Різдво в гаю» і «Великдень в гаю», які заслужено стали візитною карткою і Музею, і Львова, й України.

Джерело: ЛМР