Про Біблію як джерело щоденного натхнення, спілкування з Богом і пошуку себе, – у ексклюзивній розмові із ієромонахом-студитом Лукою (Михайловичем), скит св. Андрія Первозванного, урочище Лужки. У четвер, 20 квітня 2017 року, журналісти сайту «Духовна велич Львова» побували на одній із біблійних зустрічей, які проводить о. Лука у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ (м. Львів, вул. Пасічна, 83).
– Отче, розкажіть, будь ласка, детальніше про біблійні зустрічі, які Ви проводите: яка їхня основна мета та з якою періодичністю вони відбуваються?
– Наразі моє перебування не пов’язане зі Львовом, бо довший період часу я був в Шевченківському гаю. У нас відбулись певні внутрішньомонастирські переміщення, і зараз я знаходжусь в скиту, в такому віддаленому монастирі, поза Львовом, на Франківщині, але не хочу розривати контактів зі своєю літургійною спільнотою («Передання»). Біблійні зустрічі ми проводимо приблизно два рази на місяць, коли я приїжджаю до Львова.
Метою цих зустрічей є робити Боже Слово підвалиною, фундаментом нашого життя. З моєї точки зору, наше церковне буття дуже часто «застрягає» на певному обрядовірстві, коли ми виконуємо тільки певні релігійні функції, без усвідомлення. А віра – це живе усвідомлення свого зв’язку із Христом. Важливо відкрити духовне багатство Біблії для людини доступною мовою, зробити її наріжним каменем нашого щоденного життя.
– Як довго тривають такі біблійні зустрічі?
– Біблійні зустрічі тривають півтора року. Спочатку це був курс по вступу до Біблії, де ми мали приблизно двадцять лекцій на такі засадничі біблійні питання: Як створювалась Біблія? Що таке натхнення? Що таке навколобіблійні цивілізації? Ми також говорили про мову Біблії, окремі книги Святого Письма, про канон Святого Письма. Потім почали розглядати засадничі духовні істини Біблії. Адже Біблія – це книга духовних законів. Дуже часто ми трактуємо Біблію просто як певну метафору, алегорію, дуже красивий, цінний та архаїчний твір. Але ми не розглядаємо її як сукупність, як акумуляцію духовних правд про самих себе, які важливі для нас особисто та для наших душ. Бог прагне знайти цей канал до нашого серця, відкритись нам – це і є серцевиною Біблії.
– Якою є структурне наповнення таких лекцій, зокрема сьогоднішньої?
– Щоразу для учасників нашої Школи я намагаюсь запропонувати два тексти: як правило, зі Старого та Нового Завітів. Сьогодні ми розглядали 33-ій Псалом, із старозавітної Книги Псалмів, і також 12-ту Главу «Послання до Євреїв», намагалися осягнути важливі духовні ниточки, що пов’язуть ці тексти із нашим життям. Ще одна особливість цієї нашої зустрічі та інших – вони не є цілком лекційними, ми намагаємось вибудовувати місточок з людьми. Поки людина не відчує себе учасником процесу, вона залишиться такою осторонь. Я хочу, щоб люди були живими каміннями духовними. І потрохи людина звільняється від страхів, не боїться щось сказати, не лякається, що щось про неї не так подумають. Це процес повільний, він вимагає часу й терпіння, але коли людина відкривається на Бога, робить правильні духовні кроки в житті, вона буде відкриватись зокрема й на Біблію.
– А хто є учасниками Школи: це молодь чи також й старше покоління?
– Знаєте, я не дуже прихильно ставлюсь до такої вікової фрагментації. Приходять на наші зустрічі ті, кого Бог приводить. Думаю, всім людям потрібні духовні вправи. Церква ніколи не створює поділів на молодих, старих тощо. Ви бачите, що сьогодні тут досить багато людей і молодих, і старших. Іноді буває навіть більше молоді, тому я вважаю це не принципово.
– Скажіть, будь ласка, коли відбудуться наступні біблійні зустрічі?
– Раніше, коли я постійно був у Львові, ми проводили щотижневі зустрічі (четвер або п’ятниця) в Шевченківському гаю у приміщенні виставкового залу. Тепер зустрічі відбуваються тут, у храмі БлаговіщенняПресвятої Богородиці УГКЦ, бо Бог нас сюди привів. Крім того, ми проводимо дуже гарні всенічні чування, оскільки я також займаюсь давньою музикою. Минулого року спеціально видав таку антологію, співаємо з хором «Клирос».
Підготувала Лідія Батіг
Повязані записи
