Дорогі браття і сестри!
Прикро і сумно було спостерігати за акціями протесту, що відбувалися протягом останніх днів, з метою не допустити евакуйованих з Уханя наших співвітчизників в міста, де планувалося тримати їх на карантині. А те, що відбулося в Нових Санжарах, засвідчило, в якій насправді глибокій моральній кризі перебуває зараз наше суспільство, незважаючи на те, що позиціонує себе як християнське.
Але ж хіба це християни, відкинувши всі заповіді про любов до ближнього, слухають підбурювачів, перекривають дороги, щоб не пустити людей, які опинилися в скрутному становищі, не дають їм притулку, їжі, відпочинку? Це християни жбурляють каміння в дитину, яка показує їм ручками у вікно сердечко? Це християни погрожують підпалити будинок, в якому перебувають люди? Про таких сказав святитель Григорій Богослов: «ось що особливо достойно оплакування: є і між нашими співбратами люди, які такі далекі від співчуття та допомоги тих, хто потребує її, що навіть не соромляться жорстоко докоряти їм, нападати на них, вигадувати пусті та нікчемні мудрування, “ говорять із землі” (Іс. 29,4), проголошують на вітер».
Згадаймо, що Господь наш, Ісус Христос приніс Себе в жертву за всіх людей, і, якщо ми вважаємо себе Його учнями, то заповіді про любов і милосердя, які Він залишив нам, мають бути в нашому серці, у нашій свідомості, в наших діях і в нашому житті виконуватися завжди. «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю, – ось перша заповідь! І друга подібна до неї: полюби ближнього твого, як самого себе» (Мк. 12, 30-31). «Отже, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36).
Про це нагадують нам і святі апостоли: «усякий, хто не творить правди, не є вiд Бога, як i той, хто не любить брата свого. Бо таке є благовiстування, яке ви чули вiд початку, щоб ми любили один одного» (1 Іоан. 3,10-11). «Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости…» (Якова 2,13). Тому що неможливо йти до Бога, переступивши через людину» (митр. Антоній Сурозький)!
Як голова Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки, я закликаю вас не піддаватися паніці, більше довіряти професійним діям китайських лікарів, які провели всі необхідні дослідження для того, щоб пропустити в літак лише здорових людей, а також бригаді лікарів, які постійно перебувають разом з ними і контролюють їхній стан здоров’я. Нагадую, що це – здорові люди, які не мають жодних симптомів ураження коронавірусом, та проходять необхідний карантин. В той же час, розуміючи слабкість нашої медицини перед таким потужним викликом як коронавірус, закликаю Міністерство охорони здоров’я забезпечити населення усіма необхідними засобами захисту, провести роз’яснювальну роботу та створити необхідний, зрозумілий та дієвий механізм реагування у випадку виникнення загрози зараження.
Головне ж для нас зараз – довіритися Богові, повністю віддати цю ситуацію в Його руки. Саме довіра, щира молитва і нелицемірна любов допоможуть нам зберегти спокій душі, психічну рівновагу і виявити людяність і співчуття та зробити по можливості щось, аби підтримати людей, які опинилися в такій складній ситуації, адже на їхньому місці міг бути будь-хто – ви, ваші діти, родичі.
Я також хочу щиро подякувати лікарям, команді пілотів літака, та обслуговуючому персоналу, які зголосилися добровільно провести разом із евакуйованими людьми термін карантину, виконавши цим апостольський наказ: «носiть тягарi один одного i так здiйсните закон Христа» (Галат. 6,2).
+ ФІЛАРЕТ,
Митрополит Львівський і Галицький,
Голова Синодального відділу УПЦ (МП) з питань охорони здоров’я
і пастирської опіки медичних закладів
Повязані записи
