Зараз Україна живе в часі Великого посту. Вже за 6 днів ми всі святкуватимемо світле Воскресіння Господнє. Але попереду ще дні смутку та очищення, перш за все – духовного. Як поєднати піст та роботу? Як християнинові сприймати смерть та страждання на хресті Ісуса? Як сучасній людині взяти на себе всі життєві страждання? На ці та інші актуальні, не лише в час посту, питання намагався дати фахову відповідь єпископ Львівський і Галицький Філарет (Кучеров). Нещодавно в каплиці ЛМР відбулась передвеликодня зустріч з владикою. Пропонуємо вам цікаві тези із зустрічі.
Жити в ім’я Воскресіння Господнього
Святий апостол Павло навчає нас: «якщо ми з’єднані з Ним (Христом) подобою смерті Його, то повинні бути з’єднані і з подобою воскресіння, знаючи те, що давній наш чоловік був розп’ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха…» ( Рим. 6:5-7). Отже, мало сучасній людині вірити і чекати воскресіння Господнього, вона сама повинна прагнути до власного воскресіння і воно можливе у наслідуванні життя Ісуса та святих Церкви. Владика Філарет стверджує, що християнин, який прагне спастися, досягти святості в житті страждає, терпить і тому отримає Благодать Божу. Ми повинні відмовитись від себе, особливо в час Великого посту, зупинитись і взяти свій хрест. Взяти на себе всі страждання, хоча життя – це не страждання, а шлях випробувань. Найбільше страждання витерпів за нас Ісус Христос. А несіння власного хреста протягом життя є шляхом Правди, шляхом Любові. Коли ми виходимо від людини, якій погано з думкою про те, що змогли їй допомогти, змогли її вислухати, то нам стає добре. Тобто, страждання, де ми можемо служити є радісними. Служачи людям, роблячи це щиро, ми стаємо смиренними і щоразу наближаємось до Христа.
Як знайти шлях до спасіння?
Піст – це час щоб зосередитись. Ми маємо для себе вирішити ким ми є: розбійником-грішником, чи людиною, яка усвідомлює свій гріх і кається. Древні монахи, щоб застановитись, на довгий час йшли жити в пустелю. Саме там вони могли поговорити з Христом і нести страждання. Свята Марія Єгипетська, яка була блудницею в своєму минулому, теж пішла у пустелю, коли усвідомила, що Христос постраждав за неї, за її спасіння. Там вона перебувала багато років, харчуючись лише тим, що посилав Бог і її душа була врятована. Бог простив її грішне минуле. Святі отці пропонують й нам зупинитись, а пустелею для нас є саме час посту. Тут ми маємо осмислити причину страждань і смерті Ісуса, щоб потім у всій повноті відчути радість воскресіння!
Благодать Божа – в очах людей, яких любимо
Часто в сучасної людини виникають проблеми на роботі чи непорозуміння, сварки в сім’ї. Ми не раз виливали свій гнів на людей, яких любимо. Актуальною в цьому питанні залишається вічна проблема «батьків і дітей», «чоловіка і дружини». У випадках люті варто згадати собі слова святих отців про смиренність: «Боже, дай мовчання устам моїм». Ми повинні навчитись вчасно змовчати, підійти до вікна і хвилину подумати, а повернувшись, глянути в очі любої людини, згадати наскільки вона дорога нам. Тоді весь гнів мине. У момент цього мовчання на нас сходить благодать Святого Духа. А коли дивимось в очі коханої людини – Бог дає нам зцілення. Адже питання не в тому, чи готові ми підставити другу щоку для удару, а в тому, чи можемо втримати гнів, який відчуваємо в цей час. Коли ми забуваємо про любов, приходить злоба, яка починається від гордості.
Самовиховання допомагає нам нести хрест
Бог заклав у нас з народження християнські чесноти, а нам залишається лише зберігати їх протягом життя. Ми в змозі все змінювати, виховувати себе. О. Димитрій Смирнов зазначав: « Ви розпитуєте про пекло? Ми живемо в ньому, а Христос – це вихід». Якщо житимемо справді за Законами Божими, можемо показати шлях правильного життя іншим, значить ми змогли себе самовиховати, змогли витримати тягар хреста.
Сподіваймося, що цієї Пасхи ми зможемо справді вповні відчути радість Спасіння. Нехай в ці останні дні посту кожен з нас застановиться і здобуде спокій, щоб війна, яка підтримує лють в наших серцях, закінчилась. У Львові проживає 1 млн. людей, і як тільки ми всі зможемо зберегти спокій в наших душах, ми зможемо змінити все суспільство.
Підготувала Роксолана Мудрак
Повязані записи
