Владика Венедикт: “Немає безвихідних ситуацій. Завжди маємо молитися”

Коли ми дивимось на наше життя, то воно є перемішане. У одні моменти, ми переживаємо глибокий досвід Бога і це є правдиво. В інші моменти, ми маємо падіння, часто великі падіння,  приходить знеохота, опускання рук, і  то не тільки ми, так кожна людина. Ми не у праві сказати,що хтось добрий, хтось злий. Найбільший грішник має у собі добрі якості, найбільший святий мав у собі якісь недоліки. Кожна людина має у собі ту таку обмеженість і таку грішність. Але з іншої сторони маємо розуміти собі, що незважаючи на обмеженість і грішність, на складні життєві ситуації, Бог завжди хоче нас змінити.  Так як грішник не стає в один момент грішником, і так як святий не стає в один момент святим. Це питання куди ми рухаємося: чи до грішності, чи до праведності, святості. Тут особливо хотів би наголосити на трудні моменти нашого життя. Деколи приходять труднощі, випробування, спокуси, падіння, чорні моменти життя, коли, здавалося, немає можливості щось зробити, коли ми, можна сказати, перебуваємо у гріху. Ми не можемо здавалося б нічого зробити, гріх нас засмоктав цілковито, що ми не власні перед собою. Ми опановані тією чи іншою пристрастю, тими, чи іншими бажаннями. І тут важливо молитися. Казати: “Так, Боже, я нездатний собі тут дати раду. Боже, я перебуваю у пристрасті, гріху, але Боже, визволи мене”. Навіть коли ми грішимо, відкидаємо Бога,ніколи не маємо зупинити молитву, ніхто нам не заборонить молитви, ніхто. Найбільший грішник має молитися, взивати до Бога. Тому коли ми навіть у трудних моментах життя, ніколи не маємо зупинитися. Чому? Бо саме це показує наскільки нам важливий Господь. Що навіть у цих труднощах, падіннях, ми пам’ятаємо про Бога, і свій погляд вертаємо до Нього.  Тому будь-які моменти нашого життя, які би не прийшли, які би падіння не були, які ми навіть ніколи не очікували, ніколи не переставаймо молитися до Господа, і Господь дасть, що ми зможемо вийти з тої трудної ситуації, з пристрасті, гріха. Бо Господь творить те, що здавалося неможливим для нашого уму і розуму.

Записано із фб-сторінки Владики Венедикта