Не біймося сьогодні особисто запитати в Ісуса: «Що мені потрібно для того, щоб дійти до цілі? Якою дорогою йти туди?». До цього закликав єпископ-помічник Львівської архиєпархії Преосвященніший Володимир під час проповіді в Архикатедральному соборі святого Юра у 34-ту неділю по Зісланні Святого Духа.
«Євангельське слово Луки товаришує нам у післяріздвяний час. Ми вже неодноразово чули розповідь про багатого чоловіка», – зазначив проповідник і звернув увагу на те, що у сьогоднішньому уривку Божого Слова ми зустрічаємо доброго і практикуючого релігійного чоловіка, який прагне побожно жити, бо хоче осягнути Царство Небесне. Що, на думку проповідника, є правильним наміром і доброю думкою, позаяк чоловік прагне досконалішого життя і з цим прагненням приходить до Ісуса Христа.
Ісус скеровує в напрямку багача певне покликання
У відповідь багатому чоловікові, каже Преосвященніший Володимир, Ісус представляє певну програму життя і пояснює як це зробити. Він пропонує дорогу, яка веде до щасливої вічності. Цікаво, що Ісус не дає йому готове Царство Небесне, а навчає як до нього дійти. За словами Ісуса потрібно було продати майно і роздати бідним, а як нагороду отримати скарб на небі. Проте бачимо, що це була завелика жертва для багатого чоловіка. Тобто він цього виклику не подолав. На переконання проповідника Ісус також скеровував в напрямку багача певне покликання, бо говорить про дорогу. Це покликання мало перспективу, хоч було відкиненим. Він звернув увагу, що ми привикли чути, що біля Ісуса збираються бідні і немічні люди, які щось просять. Так було не завжди, бо завжди була категорія людей, яка все має, крім щастя. Відтак постать багатого чоловіка є чудовим прикладом, щоб це зрозуміти. Бо хоч він багато робив і був доброю людиною, проте не зміг збагнути як можна віддати все майно бідним і йти за вчителем, який навіть не має хати.
«Нам це може здаватися на межі фантастики, але в історії християнства таких людей не бракувало, які виконали цей заклик Ісуса. Одним з них є святий Антоній Великий. Його пам’ять ми вчора святкували», – привів у приклад святого єпископ-помічник Львівської архиєпархії і розповів, що батьки дали йому належне християнське виховання, залишили йому маєток у спадщину, але ці речі йому не приносили радості. Він не бачив у багатстві дальшої перспективи і глибоко роздумував над цими євангельськими словами Ісуса Христа до багатого чоловіка. Відтак Антоній так і вчинив: роздав свій маєток і пішов до пустині. Святий провадив там строге життя черпаючи силу зі Святого Євангеліє. Згодом на березі Нілу заснував монастир. Був дуже суворим до себе і вирозумілим до інших.
Жертва є мовою любові
«Святий Антоній пояснював, що невеликою річчю є залишити хатину чи майно, бо смерть і так нас позбавить цього. Де є любов, там жертва не є так відчутна, а навіть приємна, бо жертва є мовою любові», – сказав він.
«На жаль цього не зрозумів чоловік, про якого йде мова у сьогоднішній Євангелії. Скільки б людина не мала грошей вона за них не може собі купити друге життя на землі. Щоправда Бог дає кожному з нас якесь покликання, щоб це життя нормально прожити. Бог очікує від нас позитивної відповіді, хоча не здивується, якщо наша відповідь буде негативною. Бо кожна людина має свобідну волю, вибір. Точно так само, як цей багатий чоловік», – додав проповідник.
За Ісусом Христом можуть йти тільки ті, які Його люблять.
«Будемо літургійно прямувати в напрямку Великого посту. Коли линемо думкою на Голгофу, де Ісус був розп’ятим, то розуміємо що для Нього не було істотним просто так себе принести в жертву. Для Нього було важливо виявити свою любов до людини, подарувати нам спасіння і можливість успадкувати Царство Небесне», – переконаний архиєрей.
«Маємо вибір, але дорога до Царства Небесного є відкритою для нас. Стараймося наше життя бачити як покликання. Нехай в ньому домінує служіння переплетене любов’ю», – побажав владика Володимир.
Повязані записи
