Владика Володимир: “У своєму духовному житті важливо прокласти шлях до власного серця”

Дорога до серця  людини часто є прикрита ранами її власної поведінки й різними уламками  буденного  життя. Безсумніву ці рани є болючими. Проте Ісус як добрий лікар завжди готовий зцілити наші рани і як добрий педагог Він знає як це зробити. Важливо дозволити Йому це. У цьому запевнив вірних єпископ-помічник Львівської архиєпархії Преосвященніший Володимир під час проповіді в Архикатедральному соборі святого Юра у неділю перед Богоявленням.   

Які гості нас втомлюють, а які приносять найбільшу радість? 

“Ми часто  запрошуємо в гості і отримуємо різні дзвінки чи повідомлення від рідних чи друзів. Приємно, коли вони повідомляють, що відвідають нас. Відтак ми готуємося, щоб їх прийняти. Напевно такі ситуації є для нас добре знайомими.  Хоча деякі відвідини можуть також втомлювати, а деякі  навпаки приносять нам найбільшу радість”, – над цим проповідник закликав вірних роздумати в  тиші на початку своєї проповіді навіть сьогодні, в неділю перед Богоявленням. 

“Спаситель близько! Готуйтеся до Його приходу”

Відтак він зазначив, що сьогодні чуємо про те, що Ізраїльський народ очікує нового царя.  “Люди терпіли ярмо римлян, які володіли землею і ускладнювали їм життя. Вони очікували на царя, який був би для них спасителем і приніс їм мир. Тобто він мав зробити їхнє життя ідеальним. Впродовш довгого часу в Ізраїлі не обявлявся жодний пророк. Аж доки в пустині Іван почав   проповідувати надзвичайну новину: “Спаситель близько! Готуйтеся до Його приходу”, – пояснив архиєрей. Сьогодні, каже проповідник, ми чули початок Євангеліє від Марка.  Вона перша постала біля 70-го року.  В ній немає розповіді про дитячі роки Ісуса. Про це описував Лука і Матей. Сьогоднішнє Євангельське слово провадить безпосередньо до  ріки Йордан, де є Іван Хреститель. 

Іван Хреститель закликав до покаяння

“Що означало хрещення за часів Івана Хрестителя?”-  запитує він. І відповідає: “Насамперед Іван Хреститель закликав народ до покаяння і навернення, до  зміни всього, що не подобається”. “Наприклад людина хоче бути щирою, а говорить неправду. Хоче бути близько Бога, а немає часу для Нього. Хоче всім прощати, а водночас шукає нагоди для конфлікту. Я вже не говорю про розпусту чи іншого роду узалежнення. Так було тоді так є і зараз. Іван говорив про ці речі і люди прийшли його слухати. Можливо хтось навіть отримав страх, бо правда незавжди є приємною. Особливо, коли відчуваєш, що треба себе змінювати. А це дуже важко”, – додав  Преосвященніший Володимир.   Також владика Володимир зазначив, що Іван Хреститель закликав до покаяння, а знаком цього покаяння було те, що людина отримує якийсь напрямок в житті. і в цьому новому напрямі стає іншою. “Люди, які зайшли в Йордан, щоб хреститися засвідчили своє бажання навернутися і вести інший спосіб життя. Марко цитує слова пророка Ісаї: “Гоуйте дорогу Господеві. Вирівняйте стежи Його”.  А Ісая використав образ свого часу: для визначних людей готували і прикрашали дорогу”, – зазначив  єпископ-помічник Львівської архиєпархії. 

Потрібно прокласти шлях до власного серця

“Щось подібного має відбутися у моєму духовному житті. Потрібно прокласти шлях до власного серця. В глибині серця людини є добро, бо по своїй суті вона є доброю”, – переконаний він. 

Запросімо Бога у своє життя

За його словами, якщо Бог матиме перше місце у нашому житті, то всі інші речі поскладаються правильно і будуть на своєму місці. Хоча саме рівняння дороги може мати і негативне значення. Воно може нести певну небезпеку зробити життя поверховим. В такому випадку неділя стає буденною, як й інші дні. Ми не зуміємо заглибитися у таємницю свята, а відтак стаємо рабами  своїх планів. Ми скажемо, що різдвяні свята швидко минули, а ми їх і не відчули. Виникає питання: “Де ми були під час свят”?

“Часто під час святкувань ми любимо робити багато фотографій. Ми можемо так захопитися фотографією, що не відчуємо глибини і суть свята. А потім ці фотографії навіть нема часу переглянути”, – застерігає проповідник. 

“Стараймося в своєму серці відчувати прагнення Бога. Запросімо Його у своє життя”, – закликав на завершення владика Володимир.