Вперше у Львівському скансені бойки зібралися на молитву зі своїм єпископом. Фоторепортаж

Вчора, у неділю 4 жовтня, у  Музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького відбулася презентація товариства “Бойківщина”. Зустріч розпочалася з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив Преосвященніший Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, бойко за походженням.

Участь у зустрічі взяли представники села Кривка на чолі з місцевим парохом о. Петром Янишином. 

Символічно, що львівські бойки моління звершили у деревяному бойківському  храмі св. Миколая,  що був перевезений до Львова стараннями братів Шептицьких. Сьогодні храм має назву Премудрості Божої і є водночас центральним експонатом Музею та головною святинею Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ. 

“Коли у Львові було створено скансен, то наша бойківська святиня стала його центральним експонатом. Саме духовність і сакральне мистецтво є душею Музею. Воно дає йому життєдайність. В цьому відчутний пророчий душ наших предків. Ми сьогодні прийшли до цього храму, як до бойківського оазису. Наша святиня зібрала нас на молитву в цей прохолодний жовтневий день. Так ми цю бойківську святиню сьогодні оточили нашою присутністю, щоб їй було також тепліше незважаючи на дощ. Навіть дах церкви ховає нас від дощу.  Зазвичай в нас у Карпатах завжди очікують легенький теплий дощ, бо тоді збираємо гриби і краще плодоносить наша земля”, – зауважив владика Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії.

Парох з села Кривки о. Петро Янишин теж висловив слова подяки за можливість молитися у храмі з їхнього села. Зауваживши яку велику працю вкладають монахи для захисту і збереження цієї святині. Бажаючи доповнити музейний фонд цінними памятками подарував Свято-Іванівській Лаврі старовинний антимінс, на якому довгі роки звершували Святу Літургію у селі Кривка. 

Організували захід товариство “Бойківщина” на чолі з його головою – паном Андрієм Німцем.  

“Ми сьогодні раді бути разом у нашому храмі і єднатися у молитві з нашим бойківським єпископом владикою Володимиром. Дякую владиці за його присутність і кожному з вас за відвагу засвідчити свою ідентичність і за  внесок, який робити для збереження та  популяризації бойківської культури”, – сказав Андрій Німець і висловив сподівання, що за підтримки дирекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького товариство зможе традиційно збиратися і представляти свою культуру через відтворення традицій, які проявляються у їжі, побуті та народній творчості.

В свою чергу директор львівського скансену пан Роман Назаровець висловив слова підтримки ідеям бойківського товариства та запевнив у відкритості музею до співпраці для організації таких спільних акцій.

Родзинкою зустрічі стала насолодитись традиційною бойківською піснею і танцями від етноансамблю “Бойе”. 

“Сьогодні нас обєднала бойківська святиня! Архиєрейську Святу Літургію очолив Преосвященний Владика Володимир Груца , уродженець Старосамбірщини, люблений нами Єпископ-бойко. Чи не вперше так купно зібралися горяни просто неба на території Святоіванівської Лаври ім. Блаженного Климентія Шептицького! Зібралися в молитві, і розвагах, які дарував гостям етноансамбль “Бойе” на чолі з незамінимою паніНадією Кондратенко. Частував гостей ресторан “Бойківська гостина”, який нещодавно відчинився у Львові по вул. Митрополита Андрея,8. Емоцій на цілу осінь. А користі – на все життя від нашої єдности. Як казав найвідоміший бойко світу Іван Франко: ” Єднаймося, братаймося в товариство чесне, хай братерством, щирими трудами, Вкраїна воскресне!” Задля цього варто жити, творити і зустрічатися!” – поділився враженнями на своїй фейсбук-сторінці львівський бойко Володимир Громик, який відвідав захід разом з родиною. 

Під час зустрічі усі бажаючі могли скуштувати традиційних бойківських страв.

Довідка: Бойки – мешканці історико-етнографічного регіону на північних і південних схилах Карпат, що простягається від річок Лімниця і Тересва до річок Уж і Сян, охоплює гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Підготувала Христина Кутнів