У Римо-Католицькій Церкві триває період Великого посту. Впродовж цього часу вчимося розпізнавати добро і зло, прямуючи Божою дорогою. Про це, зокрема, зазначив під час реколекцій у Костелі св. Марії Магдалини єпископ-помічник Львівської Архидієцезії РКЦ Едвард Кава. До вашої уваги фрагмент науки єпископа:
«Бог хоче відродити в нас дар, який ми маємо від моменту Хрещення, дар вміти бачити цей світ Божими очима. Ми дуже часто дивимось на цей світ, і, на жаль, під впливом цього світу деградуємо. І дивимось на нього через досвід, через все те, що відбувається, через різні медійні маніпуляції, які нам нав’язують, навіть супроти нашої волі. Дуже часто ми не бачимо цей світ так, як його створює Бог. Сьогоднішнє слово, яке ми чули з першого читання з Книги Второзаконня починається таким дуже важливою думкою: “Гляди, сьогодні я появив перед твоїм обличчям життя й добро, смерть і зло”. Цей фрагмент із Книги Второзаконня є ціллю розпізнати дві дороги – життя з Божим благословенням та прокляття і смерті. Важливо, що ми маючи в собі цей природній дар, вміли розпізнавати, де є Боже, а де ні. Чітко треба відокремлювати, що є від Бога, а що для нашої духовної загибелі. Чи ми добре зрозуміли про що йдеться? Хто хоче йти за Господом, нехай зречеться себе самого. Треба відмовитися від свого егоїзму, егоцентризму, власного нарцисизму і споглядати тільки на Бога. Сьогодні в Західній Європі відроджується життя, зосереджене на контемпляції для мирян – адорація Пресвятих Дарів, тобто перебувати в тиші споглядати, контемплювати Ісуса. Цей цікавий досвід, маю надію, що і у нас буде популярним, і ми будемо в такому напрямку розвивати нашу духовність, наше християнство, яке сьогодні потребує цієї контемпляції, тиші.
Як нам відродити дар доброго бачення? Треба дивитися на світ, як нам говорить перше читання Книги Второзаконня: “Як будеш слухати заповіді твого Бога, – любити Господа Бога твого, ходити Його дорогами і додержуватися Його рішень, то житимеш, як ні, то помреш”. Цих основних десять заповідей знаємо, коли готуємось до першої сповіді, потім до Миропомазання, вже трохи менше, коли готуємося до вінчання, думаємо про щось інше. А потім протягом життя ми, на жаль, про ці заповіді забуваємо. Вони є основою, принципом життя. Ми маємо собі нагадати ці заповіді і зрозуміти, що вони є необхідні для того, аби правильно прийняти хрест, і в доброму напрямку йти за Господом, добре дивитися і розпізнавати.
Перші три заповіді, як говорить нам Книга Вихід:”Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене”. Це є перша заповідь. Це для нас є також іспит совісті, щоб сьогодні задуматися, чи я маю інших богів.
Ми маємо багато переживань та емоцій, клопотів, але там нема Бога. Коли віднаходимо Бога – стаємо спокійними, а коли ні – стаємо подібними до прапорця на вітрі, коли його вітер хитає в різні сторони і він не може знайти рівноваги.
Друга заповідь: “Не закликати імені Бога Твого на марно” . Що це означає сьогодні? Це не тільки означає, що ми в свої мові прикликаємо Бога на марно, дуже часто ми молимося без серця, тобто промовляємо слова Господні, не відчуваючи. Часто ми можемо перебувати на Месі, не сприймаючи того, що відбувається.
Третя заповідь: “Пам’ятай день святий святкувати”. Це день Господній, присвячений Богові. День Господній полягає в тому, що в цьому дні Бог є в ньому господарем. Ми маємо переживати ці дні правильно, що Бог нам визначив, які є присвячені Йому. Ці перші три заповіді відносяться до того, що відбувається між нами і Богом, це те, що об’єднує мене з Господом».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
