18 травня 2017 року, у Митрополичій Курії РКЦ, відбулася зустріч журналістів з новопризначеним єпископом Едвардом Кавою. На прес-каві побувала також журналістка «Духовної величі Львова». Нагадаємо, що 13 травня 2017 року у Ватикані повідомлено, що Папа Франциск призначив о. Едварда Каву OFMConv єпископом-помічником Львівської Архидієцезії РКЦ в Україні. Під час зустрічі єпископ-номінант поділився стратегією служіння та комунікації у нашому місті.
Подаємо найцікавіші думки новопризначеного єпископа Едварда:
- Я хотів би перебувати близько до людей. Особливо там, де маленькі парафії. Наприклад, коли ми служили у Києві, то пригадався похорон однієї бабці. Скажімо, там майже не було храму, люди молилися у приміщенні. Але на похорон зійшлося дуже багато людей, може більше, ніж було за життя померлої. Завжди, коли ми думаємо про кінець, все лише починається.
- Хотів би продовжувати місію військового капеланства на Сході країни. Не знаю, як вдасться це робити, зважаючи на обов’язки, але навіть якщо я не зможу фізично там бути, усіляко буду сприяти такому служінню. Адже чимало наших священиків вже ефективно служать там, також діє Християнська служба порятунку, якій можна допомагати через збір пожертв.
Попри всі наші непорозуміння, треба шукати дороги єдності та співпраці. Навіть ці проблеми, які існують з храмами, гадаю, що невдовзі вирішаться, якщо ми шукатимемо діалогу. Маю досвід співпраці з нашими братами у східному обряді, громадськими активістами, богопосвяченими особами. Думаю, що споруди мають служити за призначенням їх побудови: храми є храмами, парафіяльні доми парафіяльними домами і так далі. Якщо є гармонія співпраці між владою і Церквою (хоча Церква і відокремлена від держави, але ми служимо тим самим людям), тоді ж можна знайти компроміс і домовленість, вигоду.
Хотів би перш за все займатися євангелізацією молоді та молодих подружжів. При наших парафіях є багато молоді, що здійснюють християнську формацію. Те, що необхідно зробити, – створити молодіжні групи, що зможуть дійти до невіруючих. Безумовно, всієї роботи духовенство не зможе виконати, потрібно виховувати лідерів, що будуть знаряддям в руках Божих через власне служіння.
- Церква є на етапі творення комунікації. Зараз ми розвиваємо шлях екуменічного діалогу, також комунікації із журналістами. Так, як робить Папа Франциск. Безумовно, Церква має прагнення, тільки необхідно часу, щоб воно розвивалось.
Римо-католики різних регіонів відрізняються, наприклад, у Кам’янець-Подільському чи Києві. Тут у Львові РКЦ асоціюється з Польщею. На Сході, – у Харківсько-Запорізькій чи Одеській дієцезіях, парафії малі. У таких спільнотах настоятель знає кожного на ім’я. І це є ще інший вимір життя. Тому сформувати єдиний образ католика в Україні – важко.
- Той хаос, який відбувається сьогодні у світі, потребує нашого навернення до Бога. Чимало людей називають себе християнами, але чи це впливає на якість життя? Тому ці всі зовнішні прояви – не є Божою карою, лише тим, щоб ми задумались над сенсом життя. Мабуть, прийшов час, щоб ми почали вірити і жити цією вірою.
Підготували Юліана Лавриш, Лідія Батіг
Фото – Андрій Чорний, прес-служба Львівської Архидієцезії РКЦ
Повязані записи
