Триває 13-й день війни. Війни, яка має страшне обличчя. Війну не вигадав Бог, її автором і ідеологом завжди є диявол. Відповідно, люди, які провокують війну завжди є обплутані дияволом і злим духом. Чому? Тому що Бог є Творцем миру і любові, Він є тим, Який любить людину. А диявол не любить людину. Через заздрість диявола у світ увійшла смерть. Чітко назвати, що ця війна є такою, яка має страшне обличчя. Коли я бачу дітей, тих, які загинули. Люди невинні. Наші воїни, які обороняють нашу землю, то серце кров’ю обливається і не стримую деколи емоцій. Але я розумію, що зараз не час емоцій. Будемо радіти, плакати, ридати після перемоги. А зараз треба зосередитися на холодному розумі і тверезому серці. Перше, що я хотів сказати, це головно: “Вгору піднесім серця”. Архистратиг Михаїл був серед безплотних сил тим самим, який скинув Люцифера з неба, тому що той збунтувався проти Бога через гордість, словами: “Хто як Бог”. Немає іншого крім Бога. Немає сильнішого крім Бога. Бог не є Тим, Який сотворив людину і світ і опустив їх. Бог тим світом провадить, у тому сумніву немає Ми би хотіли, щоб ті Божі знаки були видимими. Свого часу апостоли питали Ісуса: “Господи, покажи нам знак, коли це станеться, люди просили про знаки. Але Бог діє у свій спосіб. І не нам Богу розказувати, Але варто розуміти, що ця війна не є війною суто зброї, це вйна добра і зла. І ми є на стороні добра. Чому? Перше, ми захищаємо свою землю. Друге,ми захищаємо свій народ. Тому що, за словами, того, хто кинув нам виклик, він взагалі хоче знищити нас як націю, як народ, тобто створити геноцид українців. Але це погрози людини можуть бути різні. Тим не менше, нам тут треба одне мати на увазі – знайти своє місце, щоби він міг зробити для перемоги. Може молитися – нехай молиться, може працювати – нехай працює. Як я вже говорив у попередніх ефірах, менше дивімося новини, бодай би два рази на день. Бо від тих новин можете дістати інфаркт, а нам треба живі люди, які будуть будувати Україну і які будуть її розвивати. Багато зараз подалися у чужі краї. Їх приймають гостинно. Різні люди у паніці, шоці, але ми повинні тут єднатися і вистояти. Де наша найголовніша сила? Ще жодна армія не виграла війну проти народу, тим паче проти 45-мільйонного. Як Ви бачите, будь-яка армія є беззбройна проти людей, які з голими руками виходять і не бояться.
Тому дуже важливо для нас бути просто-напросто єдиними. Але як у мурашнику кожний повинен знайти свій обов’язок, свою місію. Зло буде подолане! Не переживайте! Сумніву у тому немає. Я не є військовий стратег, але знаю, що наші військові досвідчені люди, які вже 8-й рік воюють, це молоде покоління. Ми їм, головно, допомагаємо і не заважаємо. Молімося, допомагаймо, підтримуймо одне одного. Звичайно, бувають різні емоції. Одного дня, настрій піднятий, іншого дня пригнічений. Це є нормально, ми є люди. У кожного боротьба іде за життя, кожен хоче мати впевненість у завтрашньому дні. А те, що може дати впевненість у завтрашньому дні це наша віра у Бога і перемогу. У якій не сумнівайтеся. Бо Бог цим всім провадить. Ця війна не має свого пояснення. Росія велика територія. Там можуть вони дуже багато садити урожай, всього є достатньо. Але це країна, яка завжди воювала. Яка є нащадком монголо-татарської орди, яка прийняла фальшивий образ християнства. Вони отримають свою “нагороду” як на землі і на небі. Нам важливо перемагати. як казав Блаженніший Святослав, силою любові до ближніх. Цей великий піст буде особливим. Я думаю, що кожен переоцінив цінності, життя, яким живе. Я сам навертаюся щоденно і слухаю багато духовних розмов. Таких навернень я ще не бачив. Напевно, після війни особливу увагу треба буде звернути на українську родину, щоб вона була чисельною, щоб у нашій країні не робилися аборти і кожна дитина мала право народження. Щоб ми виховували справжніх воїнів духа, світла і тіла. Все буде Україна! Впевнено крокуймо до перемоги.
Повязані записи
