Єрм. Юстин (Бойко): “Ніхто ще не зміг перемогти народ, який вірить у власні сили”

Христос Рождається! 

Сьогодні моє слово спричинене ось чим – дуже багато людей звертаються до мене у приват, у соціальні мережі, щоби почути слово потіхи  у цю нелегку хвилину, яка спричинена тим, що навколо кордонів України, як ми чуємо зі ЗМІ, від офіційних осіб, зосереджені великі війська нашого ворога. При чому, ворога, який не бажає нашого існування як народу. З іншої сторони, вирує пандемія і вчора Святіший Отець, Папа Франциск, закликав весь світ до молитви за мир в Україні. Очевидно, ситуація потребує нашої уваги.

Але що найважливішим є у боротьбі?  Найважливіше у боротьбі – чи то духовній, чи у боротьбі з будь-яким ворогом є не боятися. Страх є властивий людській природі, бо вона зранена гріхом. Це природньо, бо людина боїться за своє життя. Але коли мова йде про наше життя, то той, хто хоче життя прожити щасливо – не може боятися.  І де є гарантія нашої перемоги? Гарантією нашої перемоги є саме віра – уповання на Бога. Можете не сумніватися у тому, що жертви багатьох поколінь, жертви наших сучасників, кров солдат, наші молитви – не підуть надаремно. Може ми не до кінця розуміємо, на даний час,того , що відбувається, але, повірте, молитва – є велика зброя. Духовне життя, наша активність є великою зроєю.  Але найголовніше, що хоче посіяти зараз ворог серед нас – це є паніку і перестрах. У наших головах ми вже проклали шляхи і наступу ворога, і відступу нашого. Багато людей збираються емігрувати. Я би хотів сказати: ніхто ще не зміг перемогти народ, який вірить у власні сили. Наш народ є великий, тільки 40 мільйонів є в Україні, не рахуючи цілого світу. Ми мусимо бути єдині, але найголовніше зараз – не боятися.  Бо страх демотивує людину. Тому, всіх заохочую до молитви за Україну, за перемогу у війні з грізним ворогом, який руйнує не тільки наші наші тіла, але й душі наші, поневлюючи їх страхом. Друге: не боятися, а робити конкретну справу на благо перемоги. Це може бути поміч військовим, не забуваймо про них, це може бути молитва, чи інша акція, де би ми розуміли, що ми є частиною великої перемоги. Нехай гасло: “З нами Бог!” додає нам наснаги, сили потіхи. Є українці, отже є Україна.