У жовтні 2026 року виповнюються дві знакові дати – 100-ліття народження та 30-ліття відходу до вічності о. Михайла Винницького, редемпториста, духівника та провідника спільнот Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі. Діяльність отця Винницького тісно пов’язана зі Львовом, тому у день столітнього ювілею, 14 жовтня, тут молитовно вшанують його пам’ять.
Михайло Винницький* народився 14 жовтня 1926 року у селі Чайковичі (тепер Самбірський р-н., Львівська обл.). Після восьмирічної школи навчався у ювенаті редемптористів; 1944 року вступив до їхнього монастиря. Через рік, склавши перші обіти, Михайло розпочав семінарійне навчання в монастирі с. Голоска, проте у червні 1946 року його разом зі ще трьома співбратами мобілізували до війська. До початку 1950-го Михайло служив за Уралом. Він відкрито визнавав віру в Бога, переписувався зі священниками, ще й привіз зі собою якусь релігійну книжку з відпустки – через усе це хлопця заарештували й засудили до 10 років виправно-трудових робіт в одному із таборів у Кіровській обл. Втім, у липні 1955-го суд переглянув звинувачення: доказів виявилося недостатньо, і Михайла звільнили.
Повернувшись до Львова, він продовжив своє навчання; в грудні 1955 року влаштувався на роботу завгоспом-касирем у школі. 11 листопада 1956 року склав вічні обіти і того ж дня отримав священничі свячення із рук владики Миколая Чарнецького. Відтак працював, а у вільний від роботи час душпастирював та навчав у підпільній семінарії.
Влітку 1963 року заарештували двох студентів о. Михайла, а за пів року, 18 лютого 1964-го – і його самого. Отця Винницького засудили до 3-х років позбавлення волі та 3-х років заслання. Покарання священник відбував у Кіровоградській області; проте його родичі й вірні писали до влади стільки скарг і прохань, що вже у грудні того ж 1964 р. о. Михайла звільнили.
Після повернення священник не припинив своєї душпастирської діяльності, а ще ревніше взявся до неї. У той час владика Василій Величковський доручив йому та отцеві Євстахію Смалеві заопікуватися Братством Матері Божої Неустанної Помочі – і вже незабаром на основі Братства постав Третій Чин редемптористів. Священники також багато працювали з молоддю, чимало з якої згодом вступило до монастирів.
Діяльність була така активна, що її фіксували органи КДБ, тому о. Михайла Винницького часто штрафували, робили ревізії, а 17 січня 1975 року заарештували та засудили до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. Цього разу до кінця грудня 1979 року священник відбував покарання у м. Жовті Води на Дніпропетровщині, а заслання – у с. Каратобе в Казахстані, де працював кочегаром.
До Львова о. Михайло Винницький повернувся у липні 1982-го. Довгий час його не хотіли прописувати у Львові, через що працевлаштуватися було неможливо, а священник крім того продовжував проводити богослужіння. Тож 21 червня 1985 року його знову заарештували та засудили на 5 років позбавлення волі та 5 років заслання. Покарання проходило в Архангельській області у Росії. Та на численні прохання родини та вірних у грудні 1987 року отця звільнили.
У цей період священник активно долучився до процесу виходу Греко-католицької церкви з підпілля. Його стараннями влада міста передала УГКЦ колишній костел Марії Сніжної у Львові (вул. Сніжна, 1). Тут отець Михайло розпочав душпастирську працю, а з липня 1992 р. його призначили префектом цього храму. З 1988 р. до 1992 р. о. Михайло виконував також обов’язки магістра новиків у Згромадженні редемптористів.
Отець Михайло Винницький відійшов до вічності 12 жовтня 1996 року – на 70-му році життя, 51-му році від перших обітів, 40-му році від вічних обітів та 40-му році священства.
Львівський храм Матері Божої Неустанної Помочі згадав про свого знаного настоятеля у фейсбук-публікації.
«Коли сьогодні ми приходимо до храму Матері Божої Неустанної Помочі, молимося на Літургії та збираємося спільнотою, варто згадати тих, хто свого часу доклав чимало зусиль, щоб ця святиня знову стала місцем молитви. Одним із таких людей був отець Михайло Винницький, священник-редемпторист, який відіграв важливу роль у відродженні нашої громади на початку 1990-х років. Він став першим настоятелем храму, дбав про його відновлення та духовне життя вірних. Саме з його служінням пов’язаний початок нової сторінки історії нашої святині», – наголосили у публікації.
У храмі Матері Божої Неустанної Помочі підкреслили: хоч із дня смерті о. Винницького минуло чимало років, його праця залишається частиною життя парафії: «Сьогодні згадуємо його в молитві з вдячністю за все, що він зробив для храму та людей. Отець перейшов шлях увʼязнення, молитви у підпіллі, але завжди прагнув Бога. Вічна пам’ять і Царство Небесне отцю Михайлу!».
Столітній ювілей із дня народження о. Михайла Винницького відзначить львівська квартира-музей блаженного Василія Величковського (пл. Соборна 11/3). Про це повідомили працівники музею.
У середу, 14 жовтня, всіх охочих запрошують на молитовну зустріч, якою вшанують пам’ять отця Винницького – одного з найближчих співбратів та помічників блаженного священномученика Василія Величковського.
Учасники зустрічі спільно молитимуться Молебень до Матері Божої Неустанної Помочі, який звершить священник-редемпторист Василь Оприско, почують спогади учасників діяльності УГКЦ в підпіллі, які особисто знали о. Михайла Винницького та членів його родини, та дякуватимуть за дар його життя і служіння для Церкви.
Зустріч розпочнеться о 19:00.
Тел. для довідок: 0986238097
* Біографічна довідка за матеріалами некрологу Львівської провінції редемптористів
Також читайте: Місце, яке собі обрала Божа Матір у Львові: церква Марії Сніжної
Повязані записи
