о. Павло Дроздяк: “Радіоефіри – це прекрасна нагода, щоб проповідувати, душпастирювати і преображати світ!”

Понад чверть століття в недільному ефірі найпопулярнішої радіостанції Львівщини радіо «Львівська хвиля» виходить релігійна радіопрограма «Духовна мандрівка». Впродовж цих років програмою опікуються семінаристи Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. Багато з цих семінаристів сьогодні вже є душпастирями, які служать в найрізноманітніших ділянках життя нашої Церкви. У цьому інтерв’ю своїми спогадами про період праці на радіо «Львівська хвиля», поділився отець Павло Дроздяк, керівник Прес-служби Львівської Архиєпархії УГКЦ.

Отче Павле, як саме розпочалася Ваша праця у програмі «Духовна мандрівка»?

– Мій провід «Духовної мандрівки» розпочався після того, як отець Ігор Яців передав мені цю місію, через свою завантаженість різноманітними обов’язками. Мені було дуже приємно, адже на початках я записував для отця Ігоря деякі матеріали, що виходили в «Духовній мандрівці», та зокрема були присвячені тематиці наших новомучеників, а також про осіб, щодо яких готується процес беатифікації. Для мене було надзвичайно цікаво мати нагоду працювати в архіві, та дізнатися нові деталі з життя цих людей. Ці напрацювання ми озвучили в ефірі. Відтак отець Ігор Яців запропонував мені стати ведучим «Духовної мандрівки» та передав нам з Тарасом Семенюком керівництво над програмою. Це був абсолютно новий досвід. До нас в «Духовній мандрівці» був лише один ведучий, а ми разом з Тарасом вели радіопрограму в парі. Ми розуміли, що година ефірного часу має бути цікавою, різноманітною та насиченою. Отож, кожен почав працювати у своїй ділянці.

Що змінилось у Вашому житті після початку праці на радіо?

– Без сумніву, «Духовна мандрівка» була стартом, коли я збагнув, що можу голосити Євангеліє та проповідувати через мережу радіомовлення. Також хочу зазначити, що мати абсолютно безкоштовний ефір на світському радіо було великим успіхом. Окрім цього, це надзвичайно чудовий час між восьмою та дев’ятою годинами ранку!

Пригадую, як спершу інколи в мене з’являлися думки, що ранок неділі – це далеко не «prime time», то ж хто слухатиме ці програми??! А мій добрий приятель-психолог навпаки запевнив мене, що це найкращий час для такої програми, адже це час, коли людський мозок є розслаблений та не є переповнений інформацією.

Неодноразово різноманітні люди переказували мені, що чули, як водії львівських маршрутних таксі їхали і вмикали «Духовну мандрівку», слухаючи Євангеліє та проповідь. Тоді я збагнув, що ми справді несемо важливу місію і вона є потрібною для інших!

Чи траплялись у Вас якісь цікаві історії, пов’язані з радіопрограмою?

– Так! Часом траплялися різноманітні перешкоди та казуси. Одного разу ефір припав на неділю першого січня! Я запросив на цю недільну та першу в році програму одного священика. Отож, ми прийшли до під’їзду студії «Львівської хвилі», і я натискаю на код, а двері не відчиняються! До ефіру залишається приблизно тридцять хвилин. В мені, в середині з’являється страх і трепет. Я телефоную на охорону, а там ніхто не бере слухавки! Ми все ж зуміли відчинити ці двері, проте ціною мого розбитого чола. Насправді двері не були замкнені, а замерзли від сильного морозу, а ми, вживши трохи більше сили зуміли їх відчинити. Найкумеднішим та найскладнішим завданням було пояснити іншим, що розсічене чоло – не є наслідками святкування Нового року, а лише намаганням вчасно потрапити на ефір «Духовної мандрівки». Проте ці зусилля не були марними! Пригадую, як в кінці цього новорічного ефіру до студії зателефонував чоловік, що просив поради і підтримки у вирішенні дуже складної життєвої ситуації. Отож, я абсолютно не жалію за цю «жертву» розбитого чола.

Отче Павле, чи відбулись якісь зміни у форматі або концепції «Духовної мандрівки» за час Вашої праці над програмою? І що нового Вам вдалося зреалізувати?

– З часом ми започаткували на «Духовній мандрівці» інтерактивний ефір. Один раз на місяць в програмі звучали «духовні намірення». У такий спосіб ми намагалися поспілкуватися з радіослухачами, поговорити про їх проблеми та клопоти. А відтак ми запрошували слухачів до одного із наших львівських храмів, де ми спільно молилися Божественну Літургію в наміренні слухачів «Духовної мандрівки». Отож, ми мали чудову нагоду безпосереднього спілкування із слухачами нашої програми.

– Отче, як Ви оцінюєте доцільність існування таких програм у сучасних реаліях?

– Коли ми говоримо про доцільність існування таких програм, зокрема в радіоефірі, без сумніву, що це дуже потрібний і корисний досвід. Ми зараз маємо багато різноманітного контенту, який часто лише створює «фоновий шум» в нашому житті. Важливо подавати інформацію, що дозволить людині перебувати у внутрішній тиші та гармонії. На мою думку, найбільша користь від таких релігійних радіопрограм полягає у тому, що людина починає роздумувати над власним життям. Отож, без сумніву, радіоефіри – це прекрасна нагода, щоб проповідувати, душпастирювати і преображати світ!

Розмову провів: Богдан Романов,

Медіа-Центр Львівської Духовної Семінарії Святого Духа

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.