Це святкування особливо унікальним чином відчувається нині нашим суспільством, котре перебуває в умовах військової дійсності.
З одного боку, у лікарському ремеслі – завжди, немов би на війні, адже кожного разу медичний персонал є вимушений вести боротьбу за людське життя.
Причому на долю медичних сестер, ймення яких узагальнено і традиційно переймають на себе і всі медичні брати, припадає насправді надзвичайно важка функціональна роль – наскільки тільки можна, асистувати лікарям, ні на мить не полишаючи самого пацієнта в його іноді дуже болючих стражданнях.
Тож «оборотний бік медалі» такого служіння нерідко граничить із ризиком внутрішнього заломлення, душевного травматизму, так званого «професійного вигорання».
Насправді тільки люди крицевої волі і непохитного розуму можуть вийти переможними з подібної нерівної борні – подібно, як єдиний людський дух, незламний і нескорений обмеженнями плоті, може, у співдії з Божим Духом, подолати природну тлінність тіла.
Сьогодні світ піднесено подивляє вас і схиляє голову перед вашим благородним служінням, найбільший і найглибший зміст якого полягає навіть не в тому, щоби стати руками безруких, ногами безногих чи очима сліпих, а щоби завжди бути чуйним до дії Божої благодаті і відкритим на чин Божого Провидіння серцем безсердечних, справді живою душею переконаних у власній бездушності і чистою совістю тих, хто вважає сумління лише тільки словом…
Велике спасибі за те, що ви є, і ревна молитва за те, щоби ви були завжди на висоті Божого злету навіть посеред мороку болю й розрухи нашого земного буття!
Шановні медичні сестри і брати та інші працівники відповідних медичних професій!
Закликаємо усіх вірних до щоденної молитви за наших медичних працівників, а сьогодні особливо до згадування медичних сестер і братів.
Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров‘я
Повязані записи
