2 тисячі врятованих життів. Сьогодні роковини смерті праведниці народів світу Ірени Сендлер

Хто рятує одну людину, той рятує весь світ.
Історія про Ірену Сендлер.
12 травня 2008 року на 99-му році життя у Варшаві померла Ірена Сендлер. Під час війни вона врятувала з варшавського гетто понад дві з половиною тисячі єврейських дітей.
Сендлер була категорично проти того, щоб її життя називали “героїчним”.
Ірена Кжижановська (у заміжжі – Сендлер) народилась 15.02.1910 року в родині лікаря Станіслава Кжижановського під Варшавою. Її батько був завідувачем лікарні. Він безкоштовно лікував бідних. Батьки з раннього дитинства навчали доньку, що люди бувають добрі і злі незалежно від раси, національності чи віросповідання.
Коли Ірені було 7 років, від висипного тифу помер її батько, заразившись від пацієнтів. Дівчинка залишилася з матір’ю. Згодом до них прийшли представники місцевої єврейської громади, які були вдячні батькові Ірени за безкоштовну медичну допомогу й вирішили допомогти його сім’ї, яка залишилася без годувальника. Вони запропонували платити за освіту дівчинки, доки їй не виповниться 18. Знаючи, у якій скруті тоді перебували євреї, мати відмовилася від пропозиції, але не забула розповісти про це доньці.
У 30 років Ірена влаштувалася до відділу соцзабезпечення муніципалітету столиці й відвідувала варшавське гетто, ходила туди як працівник санітарної служби.
Від 1942 року польська підпільна Організація допомоги євреям “Жегота” сприяла Ірені Сендлер у масштабній акції з порятунку єврейських дітей. Медсестри-волонтери давали малюкам невелику дозу снодійного й разом із трупами вивозили їх у місто. Був також знаменитий трамвай N4, “трамвай життя”, як його ще називали, що курсував по всій Варшаві й робив зупинки в гетто. Медсестри ховали малюків у кортонні коробки під його сидіннями й затуляти собою. А ще дітей вивозили з гетто в сміттєвих мішках і в тюках з непотребом та закривавленими бинтами. Виносили дітей і через каналізаційні колектори. Загалом організація “Жегота” врятувала майже 80 тисяч євреїв.

Джерело: фб-сторінка

Olha Reginalda Frantsuz