29 вересня – день вшанування трагедії в Бабиному Яру

Вісімдесят один рік тому, 29-30 вересня 1941 року, було проведено перший масовий розстріл мирного населення, вчинений гітлерівцями в Бабиному Яру – урочищі на північно-західній околиці Києва.

Першими жертвами стали київські євреї. З 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. У перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисячі людей, повідомляє Державної служби етнополітики та свободи совісті.

Вересневий розстріл дав початок численним стратам, які відбулися в Бабиному Яру в наступні роки. Серед страчених – українські націоналісти, військовополонені, мирні жителі, інтелігенція та священнослужителі, євреї, роми, караїми, психічнохворі та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами – або ж просто зайвими.

У 1941—1943 у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У різних публікаціяхподають різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 000 до 150 000 осіб. У 1946 на Нюрнберзькому процесі радянською владою наводилася оцінка близько 100 000 осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 000 людей, з них приблизно 65–70 000 євреїв.

Бабин Яр став символом Голокосту – геноциду євреїв в час Другої світової війни; але для українців він також є символом масового знищення. Меморіальний комплекс Бабиного Яру постраждав від ракетних обстрілів під час повномасштабного вторгнення російського агресора, яке також залишає по собі наслідки страшних злочинів проти людяності.