Петрів піст має глибоке коріння – його традиція простежуєтся з початків християнства. Першу згадку знаходимо у листі Атанасія Великого з четвертого століття н.е. Щоправда, піст не був пов’язаний із вшануванням пам’яті апостолів, але розпочинався після П’ятидесятниці. Лише з IX cт. маємо згадки про піст на вшанування святих апостолів. Тривалість посту також впродовж історії дуже різнилась: постили тиждень, чотири дні, а навіть день. Також дізнаємось із твору “Про три Чотиридесятниці” з VI – VII ст., о піст апостолів тривав від від першої неділі після П’ятдесятниці аж до празника Успення Пресвятої Богородиці. Петрів піст у нашій Церкві триває з неділі Всіх святих до свята святих Апостолів Петра й Павла. Його тривалість залежить від дати Великодня і відповідно – свята Зіслання Святого Духа. Відповідно до офіційних правил посту в УГКЦ вірні у середу та п’ятницю мають утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв; у понеділок вівторок та четвер дозволено всі види їжі. Петрів піст є не таким строгим постом, як Великий, однак не варто занедбувати його. Для кожного християнина піст – це нагода духовного зростання. Можна, до прикладу, присвятити трохи часу для читання Діянь Святих Апостолів, більше роздумувати над життям та вчинками святих апостолів, не лише Петра і Павла. Історії їхнього життя, навернення, місії та мученицької смерті здатні не лише укріпити у вірі, але й допомогти у вирішенні багатьох проблем, які нас турбують. Використаймо час Петрового посту для свого добра і на славу Божу.
Підготувала Тетяна Трачук
Повязані записи
