П’ята неділя Великого посту присвячена преподобній Марії Єгипетській. Дні її шанування за календарем припадають на період Великого посту і найчастіше трапляються в будні дні. Так як у будні дні устав не дозволяв служити молебні святим, і для того, щоб не «загубити» свято цієї дуже шанованої в Палестині аскетки, було вирішено закріпити день її пам’яті за днем недільним.
Свята Марія Єгипетська жила у VI столітті в Олександрії. Вона понад 17 років була блудницею, і через це стала відомою у всьому місті. Це відбувалося до тих пір, поки Господь не врозумив її наступним чином. Коли вона одного разу з паломниками хотіла увійти до єрусалимського раму Господнього, то невидимою силою жінка була зупинена, наче невидима рука Божа не допустила її переступити поріг церкви. І ось, після чотирьох невдалих спроб пройти з притвору до храму, де знаходився Хрест Господній, вона із внутрішнім соромом відступила і встала в кутку притвору. Саме тоді і торкнулась її серця Божественна благодать, вона вперше покаялась і заплакала, усвідомлюючи духовне падіння у своєму житті. Піднявши очі, побачила перед собою ікону Божої Матері і стала молитися перед нею, говорячи, що справедливо буде, якщо Божа Мати відкине її молитву, але народжений Нею Христос для того і прийшов у світ, щоб покликати грішників до покаяння. Тоді, під час цієї молитви, вона промовила слова, яким була вірна потім все своє життя: «Повели, щоб мені не був заборонений вхід до Церкви, і будь моєю заступницею перед Сином Твоїм, що я більше не оскверню свого тіла нечистотою блуду, але подивившись на Хресне Древо, відречусь від світу і його спокус і піду туди, куди Ти мені покажеш». І, переконавшись у милосерді Божої Матері, вона знову пройшла через двері, які раніше не могла пройти і ввійшла до храму. Там, вклонившись до землі, вона зі страхом і трепетом приложилася до Хреста Христового і зрозуміла, що Бог не відкине того, хто кається у своїх гріхах. Після чого Марія пішла до пустелі, де прожила у стриманні, пості, молитвах і святості довгих 47 років.
Приклад преподобної Марії Єгипетської засвідчує нам те, що не можна впадати у відчай і засмучуватися, адже навіть найбільшого грішника Господь почує і допоможе йому, якщо він буде щиро каятись. Господь чує кожне наше прохання і йде разом з нами.
Павленко Ірина
Повязані записи
