Лист митрополита Андрея Шептицького до рідного брата Климентія, коли той перебував у новіціяті у Аббатстві Бойрон.
Hofgastein, 29 липня [1]912
У мирі!
Мій найдорожчий!
Щойно я отримав твій добрий і дорогий лист та хочу відповісти тобі одразу, щоби не опустити після декількох днів жодного питання.
Я беру до Westerland помічника у домашню прислугу, який чекатиме на мене в Гамбурзі.
Зі Львова я тебе знайду і вишлю тобі молитвослов кращий як […]
Дякувати Богу за ласку русинських (українських – ред.) молитов, про котрі ти мені пишеш, бо ця новина принесла мені багато приємності, оскільки весь твій лист був великою радістю для мене, дуже добрим часом.
Який я є задоволений, що ти справедливо оцінюєш Св[ятого]. Василія і його правила. Я впевнений, що ти полюбиш і Св[вятого]. Теодора (Студита – ред.) – він також великий монах. Його Устави також не є правилами у стислому значенні цього слова. Я сказав би радше, що то є кодифікація звичаїв монастиря і дуже цікава тим аж до […] і […] літургійних, котрі теж не можуть належати до «Уставу». Вони не є нічим іншим, як тим, що латинники називають «рубриками» через червоний колір […] – можливо […] .
Що ж до бібліотеки, то я прошу тебе записувати пильно усі книги, котрі стосуються історії західного та східного монашества, у Візантії, її літургію, її монастирі, східну патрологію, її […] і т.д. […] потім купувати все, що ти знайдеш у тому стосунку. Дублети не будуть на заваді з огляду на те, що ми маємо більше як одну бібліотеку у моєму […] (Iнститут – Монастир – Музей – Митрополія). І якщо то є рідкісні речі, їх можна обміняти на інші.
Зроби для нашого монастиря бібліотечну колекцію каталогів антикваріату, котра займається оцими питаннями. І ще мені здається дуже важне для тебе і для монастиря склади бібліографію а) монастирську і б) східну. Не лише усього того, що ти прочитаєш, але також усього, що ти побачиш, або знайдеш, десь навіть, якщо ти не зможеш його купити.
Купуючи, роби як схочеш – або ж я вишлю необхідні гроші – або ж я оплачу виписи, котрі ти мені надішлеш. Ти знаєш бібліотека є другою святинею монастиря, а наша є досить далека від того, щоби бути вичерпною. Записуючи книгу – тобто, роблячи каталог, не забувай зазначити формат і кількість сторінок, рік видання, видавця, дану ціну, бібліотеку, де знаходиться книга, якщо вона є рідкісна.
Студити зі Львова повертаються на разі усі до Скнилова. Школа є неможливою, поки немає новіціяту в порядку. На час новіціяту Леоніда (Фьодорова – ред.) та твого найкращим виходом є почекати.
Що є однак від Провидіння, се те, що я отримав твій лист, котрий мені сповіщає, що Ред[емптористи]. прибувають, щоби утримувати порожній будинок (що спричинить багато труднощів через прохання там замешкати).
Я залишив у Львові двох чи трьох Єзуїтів у семінарії у Львові. То не був надто щасливий вибір, але я не міг знайти нічого кращого. З іншого боку, після іспиту кандидатів до Канади, я бачив, що їм потрібна більш повна освіта місіонерська і я шукав старшого, не підозрюючи, що я знайду такого доброго як Редемпториста […] для справи Конгрегації Св[вятого]. Альфонса. Вона навіть не вважає себе найбільшою […]. Я сподіваюся, що Генерал і Конгрегація Пропаганди Віри схвалять наш проект (Провінції і мій).
Щоби їх заангажувати, я запропонував їм ділянку за 1500 метрів, де вони пропонують вже побудувати церкву і резиденцію. Після року часу а може і двох (не обіцяли, що 2 роки) вони перейдуть до монастирі на вулиці […]
Думаю, що між канадськими теологами у мене є 7, котрі вирішили стати місіонерами. Знайдеться, принаймні, один, котрий вступить до Конгрегації, але нехай Господь владнує отсю справу.
Тепер, питання найважніше, які способи я тобі раджу проти небезпеки «рутини» життя? А, то любов Бога, котру треба просити і отримати. Це є ніч Св. Йоана, до оцього я додаю маленьку книжечку дуже добру як ти побачиш. Любов до Бога то є ласка, котру Бог дає. Без нього все є рутиною, а при перших проблисках оцього сонця все змінюється, все стає життям і світлом. Оцей вогонь є даний нам при хрещенні і є освячуючою ласкою. Він нам є даний і підтримуваний молитвою – з нашого боку, потрібно лише підтримувати, кидаючи туди як каже Св. Тереза, маленькі палички соломи, котрі не мають більше вартості як солома.
Я телеграфую у Гаузен задля помешкання і напишу тобі з Westerland через 8 днів у неділю або понеділок. Розраховую, що то буде в суботу ввечері, коли я туди прибуду. Я не залишився […], все було влаштоване для Hofgastein і я не хотів змінювати планів.
До побачення мій найдорожчий! Обіймаю тебе цілим моїм серцем […]. Вітай від мене Преподобного Отця Аббата і Отця […] Надіюся, що його здоров’я стабілізувалося і що я […].
До побачення восени!
Твій […] брат
Андрей Шепт[ицький]
P.S.
Відчитання та переклад – п. Марія Джура,
редакція – єрм. Юстин Бойко, студит
Джерело: фб-сторінка о. Юстина (Бойка)
Повязані записи
