Зараз, коли у Кракові триває Світовий День Молоді, ці слова мають дуже особливе значення і також особливе звучання.
Моє маленьке одкровення: тільки учора я вперше послухала оригінал гімну Світового Дня Молоді. І саме учора вперше відчула, як насправді хотіла б там бути. Бо обставини, життєві ситуації, деякі рішення, що не могли б бути перенесені чи відкладені, спричинилися до того, що мала залишитися в Україні. Але тільки учора, послухавши цю по-справжньому надзвичайну композицію, зрозуміла десь малесеньку крихіточку суті цієї величної Зустрічі там, куди зараз ведуть геть усі дороги.
Власне, Світовий День Молоді у Рік Божого Милосердя – подвійно торжественна і надзвичайна подія. Та особлива Зустріч, задля якої до Кракова злетілися сотні тисяч сердець з усього світу – то зустріч із Кимсь таким надзвичайним, таким люблячим і таким милосердним, що й збагнути це важко – це можна лише пережити. Глибина Божої Любові і досконалість Божого задуму надихають великі повсякденні дива, розкриваючи людині правдиву сутність Небесного Царства вже тут, на землі.
Узагалі Рік Божого Милосердя – дуже особливий час. Він дозволяє нам глибше зрозуміти, що милосердя Господнє насправді не має меж, кордонів, умов – воно є найвищим благом, безцінним даром, яким ми можемо і покликані ділитися одне з одним. Саме у милосерді вчимося бути подібними до Творця, любляче серце Якого так пильно вболіває за долю Свого творіння. У милосерді вчимося Його невичерпної Любові, що творить дива. Бо, власне, що значить «милосердні»? Ті, хто «милий серцем» – тобто ті, чиє серце ніжне і чутливе, готове до співчуття і помочі, те правдиво безцінне серце, що стає ключем до життя вічного. Бо насправді жити варто тільки для когось. Віддавати себе без остатку – і отримати далеко більше.
Світовий День Молоді у цей неповторний рік – справді непересічна подія. Бо саме тепер у серці Польщі збираються десятки тисяч молодих людей, що тут і зараз можуть досвідчити Боже Милосердя – і відтак принести полум’я Його Любові до своїх домівок. Навчитися милосердя можна, бо Господь може зворушити і зцілити навіть найбільш зранене і зачерствіле серце. А тут, де в унісон б’ється стільки молодих сердець, дія Його милості примножиться у тисячу крат. І так насправді діє Любов.
Вартує навчитися відчитувати і збирати безцінні Божі дарунки – не лише у рік Милосердя, але щоденно, щомиті, щоподиху. Бог як люблячий Батько завжди щедро обдаровує людину. Досвідчити Його милосердя у цей рік зміг, наприклад, мій хор, який одержав купу надзвичайних дарунків, серед них – зустріч із улюбленим композитором, а тепер вирушив туди, до Кракова, аби своїм співом супроводжувати Богослужіння східного обряду. І це великий неповторний Божий сюрприз – бо через чиєсь миле серце Він Сам промовив і сотворив диво, у яке неможливо навіть повірити – але воно вже тут і зараз стає реальністю, бо немає нічого неможливого у Того, Хто створив усе. Немає нічого неможливого у Того, Хто любить.
Насправді і я досвідчую Його Милосердя. Навіть у ті миті, коли настає відчай, кришиться світ довкола – я відчуваю Його велику ласку і любляче серце у тому, бо Його плани завжди найкращі, а Його Любов – невичерпна. Навіть у тому, що поїздка не зав’язалася, що не склалося чи не здійснилося – Його всемогутня рука, а відтак Небо на відстані подиху – варто лише навчитися бачити його. Навчитися чути Господнє Слово і приймати його, бо світ нерідко жорстокий і несправедливий, і ми часто втрачаємо надію, але Він не покидає ніколи.
І насправді джерелом усяких ласк, а найперше – глибокого душевного миру стає Боже Милосердя. Тим, напевно, так торкнула ота ніжна і спокійна пісня, глибока і тепла, справжній Господній шедевр. Диво – як Він дає молитву співу, аби нас наблизити до Себе. Як Він з радістю простягає долоню і пригортає нас до серця, чекаючи і прощаючи. «Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть» – ці слова Євангелія стають Словом Любові Бога до людини. Бога, Який відкриває нам шлях до Себе. Блаженні милосердні, ті, що вміють любити, бо вони зазнають милосердя. Так багато у тих словах, що є свідченням віри – і найперше віри Господа в нас. Можемо і мусимо шукати Його і вірити Йому – але знайти зможемо лише тоді, коли відкриємо серце для тих, хто потребує. Коли дозволимо нашому серцю стати джерелом Милосердя. І так промовисто про це свідчить ікона о. Марка І. Рупніка ТІ – Божий погляд крізь очі людини, заглянувши у які можна відчитати Його і зустріти Його. І так чітко про це промовляє фраза «Misericordes Sicut Pater» – «Милосердні як Отець» – що її несуть на вустах сповідники Милосердя у всіх куточках світу. У цей надзвичайний рік, єднаючи нас, Бог навчає людину бути подібною Собі через милосердя, що перемінює світ, зціляє і творить нове життя. Милосердя простягнутої руки і теплого погляду, усмішки і втертої сльози, милосердя Слова і люблячого серця – це великий, найкоштовніший дарунок, відданий нам задарма, з безмежної всеохопної Любові. Від Нього вчимося Любити. Від Нього вчимося бути щасливими. Вчимося бути для когось радістю. І тоді світ наповнюється Ним, життя наповнюється Його усміхом, і Небесне Царство проростає з гірчичної насінинки милосердя – і тоді Рай постає тут, тепер, просто зараз, із кожним із нас і з кожного із нас. Бо Любов Божа невичерпна.
«Błogosławieni miłosierni, albowiem oni miłosierdzia dostąpią…»
«Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице…»
Марічка Цьомик
Повязані записи
