Під час Великого посту і карантину о. Лука Михайлович ділиться з нами ексклюзивними порадами, в яких старається віднайти відповіді на чимало запитань, які турбують нас через запровадження особливого стану у нашому місті. Зокрема отець розважає над питаннями літургії онлайн, віртуальними молитвами, духовним причастям та іншими важливими моментами нашого духовного життя.
1. Бог є Паном людського життя. Він завжди перебуває поруч з людиною. Храм – це місце Його особливої присутності, проте Бог є більшим ніж храм. Ми повинні завжди про це пам’ятати, особливо, коли у нас немає змоги фізично відвідувати церкву. До речі, багато християнських святих – пустельників, самітників за все життя дуже рідко приходили до храму. Часто лише декілька разів на рік, але при цьому провадили глибоке подвижницьке життя. Звісно, це не може бути мірилом для кожного християнина і не може бути причиною, щоб не відвідувати церкву якомога частіше. Проте ця обставина вказує на різні шляхи єдності з Богом і Його глибоке розуміння наших обставин. Бог поруч з упокореними, слабкими, хворими. У певному сенсі Бог будує свій містичний храм там, де є людина. Більше того, сама людина – є храмом у розумінні богослов’я Павла.
2. Прошу не піддаватися дешевим маніпуляціям тих, що переконують вас словами «якщо будете мати міцну віру», то у Вас все буде ок!
По-перше, Ви ніде не знайдете у Святому Письмі якихось особливих преференцій для вірних. Навпаки Христос говорить своїм улюбленим дітям про «вузьку дорогу», яка веде до життя вічного. Коли хтось приймає рішення причащатися у часі пандемії, то він має усвідомлювати, що з точки зору людської він ризикує. Справжній стосунок з Богом ми встановлюємо тоді, коли нам вірити не вигідно, а може навіть і загрозливо. Рівно ж Христос не дозволяє нам осуджувати тих, хто цього не чинить.
Чи храми мають бути відчинені? На моє переконання – так!
Чи маємо ми вживати ВСІХ можливих заходів відносно регулювання кількості людей і особливих вимог щодо відвідуваності? Так, звісно.!
Чи маємо припиняти молитву і таїнства? У жодному разі!
Чи обов’язково облизувати ложечку? Ні!
Чи можемо змінити форму подачі Пречистих Таїнств Тіла і Крові? Так, це можливо. (До слова звичай подання Євхаристії вірянам ложечкою був введений святителем Йоаном Золотоустим (аж у 4 ст).
Чи є допустимим не цілувати ікони? Звісно. (Ми ж запрестольний хрест, кивот, ікони іконостасу не цілуємо, але тим не менше ми їх вшановуємо).
Чи ми ризикуємо бути інфікованими? Так, звісно.
Чи має духовенство закликати за будь-яку ціну людей іти до храму? В жодному разі! ( Віра – це вільний вибір кожного).
Чи маємо шукати альтернативні засоби молитовного життя на час пандемії? Так!
Чи потрібно стояти у часі богослужіння поруч з ближнім? Ні.
Чи обов’язково вітатися через рукостискання? Ні.
Чи обов’язково влаштовувати спеціальні перегородки для сповіді? Так.
Чи всі вжиті засоби безпеки дають стовідсоткову гарантію, що ми не інфікуємося? Ні!
Чи такі заходи зменшать ризик? Однозначно!
Чи потрібно плекати живу довіру до Христа? Обов’язково!
Християнське життя – це мудре життя. Не варто забувати про це. Наше тіло – дарунок Божий. Лише у тілі ми можемо спасти свою безсмертну душу.
3. У час пандемії важливо користати з онлайн трансляцій церковних богослужінь. Увімкнувши трансляцію Літургії у своїй домівці ви зможете налаштуватися на особливий молитовний стан, так, як Ви це зазвичай робите, коли приходите до храму: вимкнути телефон, комп’ютер, відкласти домашнє спілкування і турботи. Було б добре, щоб кожна домівка мала маленький молитовний куток, (своєрідну домашню капличку) (ікону з лампадкою, Святе Письмо, свічку, хрест, ладанку, чотки, вервицю, молитовник). Можна увімкнути гучномовець, щоб більше концентруватися на словах і піснеспівах онлайн-служби. У латинській традиції є звичай так званого «духовного святого причастя», коли людина через глибоку віру приймає Христа у своє серце через акт щирої віри. Не варто теж забувати, що саме під час Великого Посту існують алітургійні дні. З огляду на те, що чимала кількість вірних УГКЦ звикла часто приймати Святе Причастя, то “розлука” з Христом у ці дні може допомогти їм ще більше Його цінувати. У тому, властиво, і є сенс аскетичної практики, яку Церква педагогічно пропонує у період Великого Посту.
4. Під час посту є особливі богослужби, які людина може спокійно молитися самостійно без проводу священника. У пригоді нам стануть гаджети. Під час таких молитов потрібно опускати виголоси священника. Це Утреня, Вечірня, Часи, Велике Повечір’я, читання Псалтиря, молитва Ісусова, розарій, тощо.
5. Дуже рекомендую включати у домашнє правило читання духовної літератури. Це дуже збагачує наш духовний світогляд. Читання дає правильні вказівки, чинить наше християнське життя більш усвідомленим. Важливо, щоб ціла сім’я у цьому об’єднювалася. Згідно слів Христа спільна молитва має особливу цінність.
6. Цілком можливо, щоб Церква прийняла зважене рішення відносно причащання Святими Дарами вірних, які мають особливу потребу. При цьому як вірні так і духовенство має ОБОВ’ЯЗКОВО вживати захисні засоби безпеки – маски.
7. Самотність.(відірваність від звичного ритму активності можуть бути інколи непростим випробуванням). Особливо якщо карантин триватиме довший період. Як використовувати час? На мою думку потрібно продовжувати жити нормальним життям, лише в інших (домашніх) обставинах.
По-перше, дивіться на все у позитивному ключі – це чудова нагода добре виспатися і відновити свої сили. Ми всі є хронічно втомлені. Це можливість зробити генеральне прибирання у домі, приготувати здорову їжу для сім’ї. Дуже дораджую зараз пити багато свіжовижатих соків, води, займатися фізичною гімнастикою, не зловживати алкоголем. Це важливий превентивний засіб для підтримки доброго функціонального стану організму і імунної системи..
8. Окремою важливою ділянкою карантину є перегляд хороших фільмів. Тут порад не дам. У кожного свої смаки і вподобання. Як кажуть Netflix в поміч! Але одну думку висловлю —- дивіться трохи щось з комедійного жанру. Посміятися не є гріхом навіть у Великий Піст!
9. Читайте книги. У кожного є хобі: пекти, писати, набирати ноти, вивчати іноземну мову. Освоюйте нову програму на ПК, тощо.
10. Більше розмовляйте по телефону з друзями, особливо з тими, кого давно не чули. У всіх цих обставинах будьте людьми надії! Разом ми обов’язково подолаємо це випробування, тільки тоді, коли будемо поруч одні з одними.
Підготувала Христина Кутнів
Повязані записи
