Бути християнином – це означає належати Христові, отримати дотик Божий у Таїнстві Хрещення і змістом свого життя бути вдячним Богові.
Дуже багато людей намагаються досягнути успіху у якійсь певній галузі, але у житті кожного є мить, коли промовляє глибина. Саме тоді людина задумується над тим, куди я рухаюся – і немає жодної народності чи цивілізації, яка би на таку зустріч не виходила.
Життя святих – це Євангелія у практиці, християнство – це практика Євангелія на щодень. Як не можна навчитися плавати по книжці, так і не можна навчитись бути християнами в теорії.
Неділя – це день Бога, день нашої свободи, це свято Христового воскресіння, перемога над смертю, це до певної міри маніфестація нашої свободи. Бути християнином без Христа неможливо.
У дитинстві я мав гарний приклад глибокої молитви моєї матері, але напевно ще більше мене вражало її відношення до світу і до людей.
Якби не був час підпілля, я б напевно не наважився стати священиком, бо не вважав себе гідним того. Коли я розпочав навчання, то не уявляв свого священичого життя на свободі, дякую Богові за все.
Бути християнином – це залишатися вірним Христові, не тому, що так треба, але тому що цього потребує твоє єство.
Ми зараз в країні проходимо період переживань і тут два варіанти – впасти, нічого не робити, нарікати, або ж піднятись: молитись і трудитись.
Учні Ісуса мали нагоду жити в присутності живого Бога. Так має жити християнин – відчувати присутність Бога. Якщо ми навчимось вранці клякнути і просити благословення, цілий день ходити в Його присутності – тоді, коли граю на скрипці, граю у футбол, пхаюсь або виходжу з маршрутки, клякаю у храмі. Звідси і проблема зосередитись: якщо ми 24 години в іншій площині, то важко миттєво зупинитись, щоб помолитися, треба завжди відчувати присутність Бога.
Там, де християни, там не буває натовпу, люди не бувають сліпими: нам треба щоденно вчитися один одного бачити, бо як ти можеш любити невидимого бога, якщо не любиш брата, якого бачиш. Практика життя показує правду нашої віри.
Християнство – це завжди вибір. І у світі – це завжди вибір, в тому числі, дати хабаря чи ні.
Бути християнином – це означає бути мужнім, символ християнства – це лев, цар, сила. Це також ягня, риба, але ні в якому випадку не хамелеон.
Ми як учні Христа не повинні щось показувати. Може мені слід відійти і від тих людей, які ненавидять любити, хоч які також відкуплені кровю. Помолитись про те, щоб Бог дав сили їм це сказати.
Любов одна і та ж сама, це сила, якою покликаний світ до життя. Цю гармонію прагнуть зруйнувати ті люди, які проти. Можна бути правдивим християнином, будучи лікарем, вчителем, військовим. Є люди, які беруть зброю, щоб зруйнувати, а є люди, які беруть її щоб захистити.
Коли ти йдеш на якусь зустріч – ти готуєшся. Переступити поріг храму – це приготуватись.
Мені дуже подобається ідея свободи дітей Божих: всі принципи покликані нас виховати, а не обмежувати.
Шлях до Європи є добрим. Разом – завжди краще, але тоді, коли то є на рівні.
Джерело: https://dyvensvit.org/
Повязані записи
