Про різницю між чоловіками і жінками написано багато. Досить часто звеличується якась одна стать, а інша – принижується. Наприклад, грецький філософ Піфагор, розмірковуючи про чоловіка і жінку, стверджував, що “благе начало створює порядок, світло і мужчину, а погане начало створює хаос, темряву і жінку”. Або навпаки, слухаючи розповіді про войовничих жінок-амазонок, складається негативне враження про “слабку і нікчемну” чоловічу стать. Де ж знайти істину? Для того, щоб розібратися в цьому питанні, давайте розгорнемо Священне Писання і поглянемо, що сам Господь говорить про чоловіків і жінок.
У книзі Буття, де розповідається про початок життя на землі, сказано: “І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх” (Бут. 1, 27). Звернімо увагу, що слово “Людина” вжито в однині. Не “людей” чоловіка і жінку, а “людину”. Іншими словами, перша шлюбна пара – Адам і Єва – створені Богом як єдине ціле. Саме до такої єдності покликане кожне подружжя: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю” (Бут. 2, 24).
Апостол Павло в Посланні до Галатів вказує: “… нема ні чоловічої статi, ні жiночої; бо всi ви – одно в Христi Iсусi” (Гал. 3, 28). У вищенаведених цитатах стверджується, що перед Богом чоловіки і жінки рівні: одна стать не вища за іншу. Проте в другому розділі книги Буття все ж показана різниця в обов’язках чоловіків та жінок, яка випливає з психологічних та фізіологічних особливостей кожного з них. Жінка насамперед призначена бути помічницею і матір’ю. У перекладі з єврейської мови ім’я “Єва” означає “та, що дає життя”. Також і апостол Павло каже, що жінка “… спасеться через народження дітей…” (1 Тим. 2, 15). Відповідно до цього, жінка і фізіологічно, і духовно наділена рисами, котрі притаманні материнству. Чоловік же створений таким чином, щоб бути захисником, і повинен забезпечувати свою сім’ю та дбати про неї.
Коли в нас народилася дитина, то я помітив, що дружина, навіть крізь сон, відчуває, як поводить себе в ліжечку наше немовля… Це яскравий і зворушливий приклад материнської чуйності.
У нашому суспільстві жінок прийнято називати “слабкою статтю”. Що ці слова означають? Як їх правильно розуміти? Мабуть, найкращим поясненням буде те, що жіноча стать потребує уваги, турботи, піклування та опіки зі сторони чоловіка. Навіть якщо жінка обіймає високу керівну посаду, єсильною вольовою особистістю, все одно внутрішньо вона хоче почуватися за плечима свого чоловіка, як за “кам’яною стіною”. А чоловіки також чекають від дружин підтримки, розуміння та допомоги в тому, щоб бути справжнім чоловіком.
Отже, чоловік своєю поведінкою (задовольняючи її потреби в захисті, увазі і турботі) надихає жінку вести себе по-жіночому, і навпаки – жінка своєю поведінкою (“слабкої сторони”) надихає чоловіка поводитися по-чоловічому. У такій ситуації і жінка, і чоловік отримують задоволення та комфорт у шлюбі. Це дуже важливо розуміти і не забувати кожній сімейній парі.
Якщо порівняти подружнє життя зі спортивною дистанцією “біг із перешкодами”, то найперша перепона і причина сімейних конфліктів полягає саме в невмінні зрозуміти один одного. І це нерозуміння не пов’язане з тим, що хтось помилився у виборі супутника (чи супутниці) життя, а з тим, що чоловіки і жінки психологічно різні. Вони думають, відчувають і дивляться на світ по-різному.
Протоієрей Михайло Сивак,
проректор Львівської православної
богословської академії УПЦ КП
Повязані записи
