Щороку четверта субота листопада присвячена Дню пам’яті жертв голодоморів, які українці пережили у ХХ столітті – 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947. Голодомор 1932-1933 років серед них – наймасштабніших; за різними даними він спричинив загибель близько десяти мільйонів людей і все більше на міжнародному рівні визнається геноцидом, який сталінський режим здійснив проти українського народу.
Передувало Голодоморові насильницьке «розкуркуркулення» селян та колективізація сільського господарства. Через примусове вилучення восени 1932 року не лише зерна в рамках непосильної хлібозаготівельної кампанії, але й усіх наявних харчів мільйони людей, цілі села опинилися в умовах голодної смерті. Цей крок був репресивною акцією проти українського селянства з метою фізичного винищення.
Очевидці Голодомору залишили промовисті свідчення тогочасних жахів – терору, грабування, масових смертей та поховань, навіть випадки канібалізму. Трагедія геноциду не змогла зламати духу українського народу, проте залишила по собі невигойний слід у свідомості нащадків, навіть тих, які фізично не зазнали голоду.
Загальнонаціональний день жалоби в четверту суботу листопада установлено указами Президента України у 1998 та 2007 роках. В цей день відбуваються заупокійні богослуження та віча, приурочені пам’яті невинно закатованих жертв. О 16:00 завершують всеукраїнську хвилину мовчання, а відтак запалюють свічку пам’яті за усіх загиблих в часі голоду.
Дев’яноста річниця Голодомору припадає на час збройної агресії і повномасштабної війни Росії проти України. Проте наша пам’ять зберігає кожну покладену за свободу Батьківщини душу – і кожну жертву кривавого радянського режиму, спадкоємцем якого є сучасна Росія. В умовах ворожих атак свічка пам’яті оживає, єднаючи нас спадкоємством усіх поколінь українців та їхньої жертовної боротьби, що триває дотепер.
Згадаймо в цей день усіх, невинно убієнних, і молімося за кожного з них і за нашу перемогу!
Повязані записи
