Духовні виміри Інстаграму

15492512_1864032380476985_7207670991089702961_nБудуть-бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні…

Друге послання до Тимофія 3:2

Ми живемо в дуже бурхливі часи. Це час, коли події навколо нас розвиваються надзвичайно швидко. Це так званий вік технологій, який затягує в свою рутину. Нові технології в свою чергу з’являються день за днем. Цілком зрозуміло, що час, в якому ми живемо, це час змін самого життя. Людина при цьому залишається такою ж самою. Читаючи різних авторів різних часів, мимоволі зіставляєш що вони думали про самих себе, як реагували на проблеми своєї сучасності.Роблячи такий аналіз, я розумію, що людська душа та ж сама, людські проблеми ті ж самі, вони, в принципі, ніколи не змінювались, і для цього є причини. Бог створив людину певним чиномі людський гріх завжди був одним і тим же, проблеми завжди одні й ті ж. Але світ, якій постійно змінюється навколо нас, подібний виру, який тягне нас все сильніше і сильніше, він ставить перед нами нові проблеми, нові виклики. Технології самі по собі нейтральні.Звичайно, технології приносять багато хороших і позитивних речей. Вони тільки інструмент в руках людей, який відображає і посилює стан нашого внутрішнього світу. Наприклад телефон, якого раніше не було – це хороший засіб зв’язку, він дозволяє людям, які перебувають на великій відстані один від одного, комунікувати один з одним. Цей засіб зв’язку полегшив та поліпшив життя людини: по телефону можна викликати швидку допомогу або служби безпеки. Все це допомагає людині зробити своє життя більш комфортним, але разом з цим той ж самий телефон став в якомусь сенсі підсилювачем гріху. Наприклад: для того, щоб розповсюдити плітки раніше треба було кудись піти, тобто вийти з дому. Сьогодні достатньо сидіти в теплій піжамі на м’якому дивані та зателефонувати комусь, щоб попліткувати. Те ж саме можна сказати щодо Інтернету. Всесвітня павутина стала джерелом великого зла: насилля, ігроманія, порнографія – все це використовується дуже потужним чином для того, щоб розтлівати світ.

   Хоча мало хто відверто зізнається самому собі, що він певним чином залежний від цього, всі ці технології дуже сильно проникли та переплелися з нашим життям, і тепер ми не можемо уявити свого існування без них. Технології, як я зазначав вище, будучинейтральними самі по собі, створюють нові ситуації, в яких нам іноді важко розібратися. У цих нових ситуаціях спокуси приймають незвичайні, нові і несподівані для нас форми. І тепер трапляється, що поки віруюча людина розпізнає, що вона має діло зі спокусою, гріх вже заманивїї досить далеко, і вже життя цієї людини в якійсь мірі поневолене гріху. Це породжує певний процес вмирання духовного світу людини. Ніл Постман, один з американських філософів та критиків ЗМІ, ставив риторичне запитання: «Якщо телебачення – труна нашої культури, чи не стануть соціальні мережі цвяхами в його кришці?».Розуміючи, що це одна із сучасних та нових проблем сьогодення, я вирішив назвати статтю саме таким чином: «Культура під тоталітарним режимом Інстаграму».

   Для початку давайте з’ясуємо, що таке інстаграм: Instagram — безкоштовний додаток обміну фотографіями, що дозволяє користувачам робити фотографії, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і низку інших соціальних мереж.На перший погляд здається, що  в цьому немає нічого небезпечного або гріховного. Це звичайний додаток, обмін фотографіями, нічого надприродного. Все, здається, зрозуміло: користуєшся правильно – буде тобі добро, ні – створиш собі проблему. Це так могло б і бути, якби не те місце, яке інстаграм зайняв в житті сучасного суспільства. Будучи однією з найпопулярніших соціальних мереж, Інстаграм ввібрав в себе кілька найбільш серйозних небезпек і явищ, які впливають на наше життя. Доктор богослов’я Джон Мак-Артур в своїй статті «Social Media and Digital Discernment» («Соціальні мережі і розсудливість в цифровому світі»)виділяє наступні проблеми:

  1. Віртуальне спілкування

Людина звикла спілкуватися з кимось віртуально, не бачачи перед собою співрозмовника. Це породжує лише уявну присутність людини поруч. Дослідник Марк Вернон в статті для «USA Today» пише: «Хоча соціальні мережі і подібні до них сайти розплодилися в геометричній прогресії, все ж вони, забезпечуючи зв’язок між людьми, не здатні нічого дати такому важливому елементу людського спілкування як якість … Такі зв’язки не варті нічого, крім простого клацання мишкою, але для розвитку справжньої дружби потрібен час. Здоровий глузд підказує, що подібна «дружба» в Інтернеті зводиться до дуже поверхневих відносин».

  1. Демонстрація свого «Я» в соціальних мережах

З приходом інстаграму в світ, людина звикла показувати себе з найкращої сторони. Подумайте тільки: ніхто не буде виставляти фотографії, які не відповідають стандартам ідеалу. Багато хто звик до того, що все повинно виглядати красиво і яскраво, будь-яке відхилення від подібної норми розцінюється як невідповідність стандартам, поставленими світом. Тобто людина, щойно побачивши красиве і привабливе життя в інстаграмі, прагне досягти того ж рівня хоча б в соц. мережі, приймаючи ілюзію за реальне життя (тобто розцінюючи відображене на фотографії життя як реальне, щасливе і ідеальне). Соломон пише: «Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність (або гордовитість – Р.К.)» (Приповісті 16:18). Людина завжди прагне ідеалу, так до нього і не досягаючи.

  1. Пусті та вульгарні слова

Джон Мак-Артур пише: «Дослідження видавництва «Нью-Йорк дейліньюз» з’ясували, що в 80% звичайних розмов складається з пліток. Схоже, що ця статистика також відноситься і до спілкування через Інтернет, де розмови про інших людей майже настільки ж популярні, як розмови про самих себе». Тім Челліс в своїй статті «Соломон про соціальні мережі» також зазначає: «Існує безліч веб-сайтів, блогів та особистих сторінок в «Твіттері», майже повністю присвячених пліткам, поширенню ганебних речей замість благородних. Уникайте спілкування з такими людьми і не слухайте їх плітки!».

Олексій Коломійцев, пастор церкви «Wordof Grace» (Слово Благодаті) в своїй проповіді «Прокляття культури Інстаграму» наголошує, що наше спілкування пошкоджене гріхом, та виділяє три чинники, які проявляються в нашій гріховній натурі:

  • Гордість
  • Залежність від людей
  • Брехливість

Все це робить нас залежними від соціальних мереж, які захопили людський розум, керуючи вже так, як хочеться їм, розставляючи свої стандарти та пріоритети сучасного світу. Після цього людина вже не може не слідувати їм, адже будь яке відхилення від норм вважається немодним, поганим та сприймається дуже гостро. Кожній людині потрібно поміркувати над тим, як вона використовує свій час та які її істинні мотиви.

Сьогодні ми живемо в часи тотального відступництва та підміни цінностей. Кожна людина прагне задовольнити себе, свої бажання та примхи. Людське «Я» вийшло на перший план та стало царювати на троні людського серця. Нажаль, наслідки такої підміни не змушують себе чекати. Людина завжди жне те, що сіє – це закон, який ніколи не порушується. Бажання догодити собі проникло в усі куточки та сфери людського життя. Це позначається тим, що комфорт став найважливішим, за чим женеться людина. Адже хто захоче жити в дискомфорті? Хоча людина була створена ідеальною та в умовах абсолютної любові, підтакування собі (що розцінюється як поклоніння самому собі) призвело її до падіння та втрати спілкування з Творцем. Замість істинного поклоніння, людина стала поклонятися собі, про що пише апостол Павло: «Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь» (До Римлян 1:25). Ми можемо використовувати це на благо, але питання полягає в іншому: в якому стані моє серце, які мої мотиви?

Родіон Кадацький