Владика Венедикт у своїх роздумах над сьогоднішнім Євангелієм на Апостолом наголосив, що головне для кожного християнина – вміти визнавати свої провини як перед Богом, так і перед своїм власним сумлінням, навчитися довіряти Господу свої життя: «Якщо б ми опиралися на Бога і Його волю, то, без сумніву, бачили б заздалегідь, що може стати для нас згубним – і втікали б від того». (Ів. 12, 19–36: «Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде».)
«Дуже важливо мати бажання не ходити в темряві, і ходити в світлі. А світло – це є Бог», – додає він. Владика наголошує, що саме у Бозі ми здобуваємо певність і твердість у прийнятті рішень, стаємо відважними і правдиво покірними, а не боягузами. Наше перебування у світлі милосердя Христового допомагає міцніти у своїй вірі.
Крім того, Владика говорив і про те, що ми, християни, своїм життям і поставою мали б показувати усьому світові, що відвічну спрагу до Христа кожної людини до ми реалізували в нашому житті. Саме тоді всі й зрозуміють: пізнавши істинного Бога, ми навчимося жити правдою.