Димитрівська субота: трансформація підстав чи відмова?

На найближчу суботу, 21 жовтня, припадає так звана Димитрівська поминальна субота. Цього дня в Україні, здебільшого в православних храмах, служаться заупокійні богослужіння — особливим чином поминаються спочилі воїни. Однак не все так просто з цією традицією, яка устійнилася з наказу московського князя, але стала невіддільною частиною церковної традиції в Україні.

Вважається, що богослужбова традиція поминати всіх від віку спочилих у суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) була встановлена князем Димитрієм Донським після битви на Куликовому полі.  Москалі й досі асоціюють назву поминальної суботи швидше зі своїм князем, ніж із солунським великомучеником.

Водночас відомо, що пізньої осені обряди щодо померлих практикували ще наші предки-язичники. Тому цілком природно, що ця традиція трансформувалася та пережила християнізацію Русі, а московити лише її прихватизували під себе. Це доволі ймовірно, бо і Західна церква відзначає задушний день в цей же період — 2 листопада. І, навіть ті, хто відійшов від Христової віри та реанімували демонічний дух культу померлих з дохристиянських часів, роблять це в ніч на 1 листопада під назвою Хелловін. Але хай там як, на Димитрієвій суботі досі лежить московська тінь.

Що кажуть про Димитрієву суботу в УГКЦ

На сайті Львівської архиєпархії УГКЦ 18 жовтня опублікували уривок з книги о. Юліяна Катрія ЧСВВ «Пізнай свій обряд». У ньому поміж іншого наголошується, що «це поминання не є традицією ані Східної Церкви, ані нашого українського народу». «Цей звичай прийшов до нас від московської Церкви». Разом з тим відзначається, що про поминання померлих у суботу перед празником святого великомученика Димитрія сказано у требнику митрополита Петра Могили. Звідси можна зробити висновок, що в УГКЦ офіційно не вітають традицію Димитрієвої поминальної суботи, однак на практиці в парафіях це не завжди так.

Ставлення до Димитрівської суботи в ПЦУ

В ПЦУ ставлення до Димитрівської поминальної суботи було затверджено на рівні Священного Синоду 21 серпня 2020 року (журнал №24). Розглядалися підстави для «звершення пам’яті всіх від віку спочилих…» цього дня. В довідці відзначається, що «поминати всіх від віку спочилих у суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня (8 листопада за новим стилем)» є богослужбовою традицією російського православ’я, встановленою князем Димитрієм Донським після битви на Куликовому полі.

Водночас наголошується, що «практика звершувати в цей день заупокійне богослужіння зберігається і в Православній Церкві України без зв’язку зі згаданою подією». Синод прив’язав Димитрівську поминальну суботу до загальноукраїнського поминання жертв голодоморів, яке звершується в четверту суботу листопада,  а також до Дня Гідності та Свободи.

Ухвала Синоду ПЦУ виглядає наступним чином:

«Визначити підставами для Дмитрівської поминальної суботи – звершення поминання всіх від віку спочилих отців, братів і сестер наших у суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) згадування пам’яті всіх, в Україні голодом заморених, вбитих під час Революції гідності та загиблих внаслідок агресії Російської Федерації на Сході України».

Щоправда, через перехід ПЦУ на Новоюліанський календар, з 1 вересня цього року, часовий розрив між Димитрівської суботою та Днем пам’яті жертв голодоморів і Днем Гідності та свободи став ще більшим. Чи вплине це якось на подальше переосмислення підстав для Димитрівської поминальної суботи покаже час. 

Тож 21 жовтня у більшості храмів України лунатимуть поминальні молитви за померлих рідних та близьких, за жертв голодоморів та російської агресії, а особливо за воїнів, які віддали своє життя захищаючи Україну впродовж століть до сьогоднішнього дня. 

Фото: www.pomisna.info, митрополит Епіфаній звершує заупокійне богослужіння на Димитрівську суботу 06.11.2021