Подолавши вже майже половину шляху, невтомно продовжуємо мандрівку у часі Великого посту. Уже цієї неділі Церква буде оспівувати і величати хресне знамення голосячи: “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо”. До цього ж часу маємо остаточно позбутися своїх найбільших огріхів і осуджень, щоб з чистою душею зустріти цей день. Про те, що таке людський егоїзм, вплив осуду на наше життя та як зберегти чистоту своєї душі, розповість диякон парафії Всіх Святих Українського Народу Львівської Архиєпархії УГКЦ Андрій Побігущий:
«“Не судіть, щоб і вас не судили” (Мт.7:1), — саме такими словами починається сьогоднішнє Євангеліє. Роздумуємо сьогодні над цими словами. Часто ми думаємо, що якщо будемо робити добро для інших, то вони точно нам зобов’язані зробити те ж саме. І, коли ми робимо якесь добро, а людина у відповідь, коли нам щось потрібно, не дає нам того, чого ми просимо, — ми змінюємо позитивну думку про цю людину на осуд і на інші недопустимі речі. Думаю, що кожен з нас помічав за собою такі дії.
Зараз я читаю дуже популярну книгу, яка називається «Католицизм» єпископа Роберта Баррона. У цій книзі автор говорить дуже цікаві слова про те, що коли ми робимо добро для інших, очікуючи взамін від них того ж, — то це егоїзм. Запитаєте чому так? Бо я зроблю тобі добре, щоб ти мені зробив добре. Першим звучить: «Я зроблю тобі…Я тобі послужу…». Можемо продовжити цю думку: я тобі позичу кошти, я тобі допоможу в якійсь справі і т. д. Тобто, я — тобі…щоб потім ти — мені. Отже, звучить «я»,— а це і є егоїзм. Тому дуже часто ми не заглиблюємося в слова цього Євангельського уривку, де сказано про те, що якщо хочете щоб робили вам, робіть ви їм те ж саме.
Ми розуміємо ці слова дуже буквально, але вчинення добра є настільки глибоким, що його потрібно чинити заради самого добра. Тобто, ще раз підкреслюю, — вчинення добра, заради самого добра, не очікуючи від інших якоїсь винагороди, я чисто по-людськи, промовляючи при цьому: «Мені так хочеться».
Отож, зачитаю ще раз Євангельський уривок який звучить:
«Не судіть, щоб і вас не судили;
бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам» (Мт.7:1-2).
Якщо ми не будемо нікого осуджувати, то це аж ніяк не означає, що нас не будуть судити… Нас можуть осуджувати інші. Але в такому випадку нам потрібно за цих людей молитися. Згадаймо Ісуса Христа, який стояв перед Пилатом без плями жодного гріха. Він стояв і не виправдовувався. Ісус знав, що правда все одно переможе. Якщо нас в цьому світі можуть засудити, то в Божих очах ми будемо оправдані.
Ми повинні зберігати чистоту своєї душі. А з чого вона починається? Вона починається з наступного: з думки про те, що не потрібно осуджувати ближнього свого, з розуміння того, що потрібно творити добро заради добра, як було вже вище сказано, з чистоти наміру творити добро. Пам’ятаймо, якщо ми будемо робити добро, не очікуючи нічого взамін, тоді те, що ми будемо отримувати від інших, буде найціннішим даром від них.
Зберігаймо чистоту своїх думок, чистоту своїх слів, бо з думок формуються слова, а із слів породжуються діла. Тому, перебуваючи в часі Великого посту, і наближаючись до Хрестопоклінної неділі, в якій Церква перед нашими очима підносить хресне знамення, пам’ятаймо, що ми відкуплені ціною крові нашого Спасителя Ісуса Христа.
Пройшовши вже майже половину посту, Церква нам поставляє хресне знамення, щоб ми дивлячись на Нього отримали силу, щоб звершити подвиг Великого посту і дійти до свята світлого Воскресіння Господнього».
Підготували Андрій Мандрика, Юліана Лавриш
Фото-із Фейсбук-сторінки диякона Андрія Побігущого та Храму Всіх Святих Українського Народу
Повязані записи
