Факти про плащаницю та вшанування. Молитва перед плащаницею

Традиція виносити на середину храму плащаницю відносно недавня. Приблизно в XIV-му столітті, в другій половині дня у п’ятницю під час винесення Євангелія використовували невелику хустку із зображенням померлого Спасителя. Приблизно в XVI-му столітті хустка перетворилася на велике полотнище, відоме нам зараз як Плащаниця.
У наші дні зображення померлого Спасителя виноситься наприкінці вечірні великої п’ятниці, яка служитьсь о третій годині дня (14.00), у годину смерті Ісуса Христа на хресті.
Іконографія Плащаниці дуже проста. По суті, це мальовнича копія Туринської плащаниці – пелени, в яку було загорнуто тіло Спасителя і на якій чудесним чином лишилося зображення Господа.
У цей день християни йдуть до храму, аби віддати поклоніння плащаниці і вшанувати страждання та смерть Господні. Хтось бажає на колінах підходити до плащаниці (у деяких сільських храмах люди так роблять), а інші підходять і поклоняються просто, як щонеділі до ікон на тетраподі. Як поводитися найвірніше? Церква відповідає, що краще всього слідувати традиції конкретного храму чи місцевості. Нічого поганого немає в тому, що до плащаниці люди йдуть на колінах від самих дверей храму. Це наш давній благочестивий звичай, котрий цілком відповідає духу Великої п’ятниці – дня особливого покаяння та суворого посту.
Прикладатися до Божого Гробу (Плащаниці) можемо до самого часу перенесення її на престол перед святковою Великодньою Літургією.

СЛАВА СТРАЖДАННЯМ ТВОЇМ, ГОСПОДИ!

Молитва перед Плащаницею.

“О Ісусе, що на Святій Плащаниці, якою тiло Твоє пресвяте було загорнуте, на якій залишив Ти знаки усіх своїх стpaждань, вчини ласкаво, щоб я через покуту й любов отримав(ла) ласку Твого милосердя.

У покорі мого серця складаю Тобі досконалий акт жалю й покаяння. Господи, прости мені мої гріхи молодості, гріхи у зрілому віці, гріхи мого тiла й душі, гріхи свідомі й несвідомі, ті, які пам’ятаю і про які забув(ла).

Знаю, що мої гріхи зpанили Твоє чутливе сеpце, мій милосердний Відкупителю. Щиро жалію, що завдавав(ла) Тобі бoлю, що вбuвав(ла) нові цвяхи у твоє зpaнене тiло. Звільни мене від пут лихого, Спасителю мій, задля Твоєї такої гіркої мyки, задля Твого зpaненого обличчя, образ якого залишився на Плащаниці.

О мій Ісусе, даруй мені прощення й не пам’ятай, яким(ою) я був (була), очисти мою душу від блyдів і хиб, зміцни мій дух нерозривними обiймами Твоєї ласки, будь милосердним до мене , грішного(ої) нині й на віки віків. Амінь.”

За матеріалами  “Православна Україна“, Молитовна родина