«Рука Диявола» («Where the Devil Hides», 2014 р.) – містичний трилер режисера Крістіана Е. Крістіансена. Слоган цієї історії: «Forgive me father for I am SIN» («Прости мені, Отче, я грішний»).
Отже, сюжет фільму розгортається в невеликій релігійній громаді амішів, яка називається «Новим Вифлиємом». Згідно з легендою 6 числа 6 місяця повинні народитися 6 дівчат, і в день свого повноліття в живих залишиться тільки одна з них, уособлюючи Праву руку Диявола. І дійсно, 6 червня 1994 року народжуються ті самі дівчатка, про яких йшла мова у пророцтві.
Старійшина громади, Елдер Бикон (Колм Міні) вирішує власноруч вбити їх, щоб врятувати світ від пришестя Антихриста, але батько новонародженої Мері (Алісія Дебні Кері), Джейкоб (Руфус Сьюел) не дає здійснити злодіяння і дівчатка все-таки отримують право на життя …
Пройшли роки. Мері та її подружки перетворилися на справжніх красунь, яким хочеться випробувати всі принади життя, а не тільки сидіти годинами за вивченням Біблії і роботою по будинку. Проте, всі їхні райдужні думки відходять на задній план, коли стає зрозумілим, що хтось починає їх переслідувати і поступово вбивати.
Мері і її найкраща подруга Рут (Аделаїда Кейн, серіал «Царство») починають своє власне розслідування тривожних подій … Але хто вони у цій історії: жертви обставин чи монстри, які так і не зрозуміли своєї суті?
Цікаво, що релігійна громада амішів завжди славилася своїми жорсткими порядками. Зароджені в надрах Протестантської Церкви, вони ігнорували блага сучасної цивілізації і жили окремо від решти світу, хоча і заборонити відвідування їх обителі згідно законів США і Канади вони також не могли. Звичайно ж, навколо них було складено чималу кількість легенд і домислів, особливо завдяки тому, що дивлячись на безкомпромісне вшанування законів святого Письма, старійшини амішів відрізнялися вражаючою жорстокістю по відношенню до своєї пастви.
Незважаючи на те, що режисери та сценаристи Голлівуду останнім часом занадто захоплюються історіями про різноманітні одержимості та пришестя Диявола на землю, кожен новий фільм, в синопсисі якого присутня ця тематика, викликає зацікавлення глядачів.
Та ці фільми (в переважній більшості) виявляються нудними, бездарними і просто провальними. У цьому випадку «Рука диявола» вигідно виділяється на фоні іншого схожого жанру кіно.
Закриті громади вже не раз ставали об’єктом уваги кінематографістів по обидві сторони океану. Найбільш іменитим фільмом останнього десятиліття, дія якого розвивалася в відокремленому селі, захованому десь в непрохідній гущавині, є «Таємничий ліс» М. Найта Шьямалана.
Крістіан Е. Крістіансен – чудовий кінематографіст (і номінація на Оскар за короткий метр «Om natten» тому підтвердження), тому візуальних недоліків або ж будь-яких недопрацювань в «Руці диявола» немає. Достовірний побут амішів і похмура таємничість темних кімнат та сирих комор – все на своїх місцях. «Прикрасою» цього хоррору є актор Руфус Сьюел. 
Це ім’я змусить багатьох глядачів відвідати кінозал, очікуючи від свого улюбленця рівня «Кінця параду» або ж «Авраама Лінкольна: Мисливця на вампірів».
Як сказав Блез Паскаль: «Зло, невидиме нами через короткозорість – благо». Думаю, цей фільм є чудовим нагадуванням, що треба бути уважним – бо іноді найхитріші чудовиська вдягають милі маски і намагаються втертись у нашу довіру. І те, що ти не бачиш зла, не означає, що воно за тобою не слідкує.
Лідія Батіг
Повязані записи
