Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!…(с)
Саме так, мабуть, найбільш вдало описує важливість слів, наших озвучених вголос думок, видатна українська письменниця, поетеса-шістдесятниця Ліна Василівна Костенко. Погодьтеся, а ще краще, чесно собі зізнаймося, що ми мало, а може і взагалі не замислюємося про те, що означає для нас слово. Адже ми думаємо, говоримо і пишемо словами, коли хтось, тим часом, ними живе, а для когось – вони стали покликанням або навіть професією…
Досі у школі дітей вчать, що «слово – це складова нашої мови», «слово – це зброя» і так далі… Але чи не перетворилися ці великі істини в однобокі, заїжджено-завчені кліше? Чи дбаємо ми про культуру своєї мови та про екологію своїх думок? Як довго пам’ятаємо приємні і швидко забуваємо погані сказані (нами і до нас) слова? Кажуть, що слова здатні зцілювати і навпаки – робити надто боляче, то що слова, насправді, роблять з нами кожного дня?…
Як бачимо, запитань набагато більше, ніж відповідей, проте це не означає, що не потрібно знаходити свою відповідь на них. До того ж, якщо ви ще не забули, нещодавно у Львові відбувся 23-ій Форум видавців, який надихає львів’ян та гостей міста поринути у світ слова та книги (а не лише кави та шоколаду) і подумати про цінності сказано-написано-обдуманого слова… Тому редакція сайту «Духовна велич Львова» вирішила запропонувати до вашої уваги фільм «Слова», який є одним із кращих, що висвітлює дану тему…Оригінальність сюжету кінострічки полягає в тому, що вона складається з трьох історій, «вкладених» одна в іншу: історія про одну історію, яка оповідає про інші історії.
Загалом кінокартина починається з того, що знаменитий романіст Клей Хаммонд публічно зачитує два перших розділи свого нового роману «Слова». Герой твору, письменник-початківець-невдаха Рорі, знаходить в старому портфелі загублену рукопис, в якому розповідається про трагічний шлюб американського солдата і французької офіціантки у військовому і післявоєнному Парижі. Глибоко вражений романом, Рорі видає твір під власним ім’ям і домагається широкого визнання і слави, але на хвилі успіху він майже забуває про скоєне…
Проте одного разу до нього приходить справжній автор роману, тепер уже старий чоловік. Він розповідає Рорі про обставини, через які рукопис був написаний і загублений. Брехня Рорі стає явною і перед ним також відкривається і велике людське горе старого. На цьому закінчується перша частина історії, викладеної в книзі Клея.
Після попереднього публічного читання перших розділів роману «Слова», Клей знайомиться з журналісткою Даніелою і незабаром вони разом відправляються до нього додому. Там Клей розповідає Даніелі решту історії Рорі, який починає глибоко каятися у своїй помилці. Він зізнається у скоєному дружині, безуспішно вмовляє видавців видалити його ім’я з обкладинки, а також знову зустрічається зі старим, бажаючи розділити з ним гонорар. Старий, однак, проганяє Рорі, обіцяючи не надавати обман розголосу, а через місяць вмирає. Однак щасливе особисте життя Рорі, побудоване на брехні, починає руйнуватися.«Слова все руйнують. Але вони ж і будують це все, перш ніж зруйнувати», – зокрема йдеться у фільмі.
Даніела робить висновок, що роман Клея автобіографічний, а персонаж Рорі – це і є сам Клей. Вона бажає втішити Клея, але той її відкидає: він уже довгий час чекає вибачення від власної дружини.То чи зуміє він виправити помилки минулого? І чим доводиться розплачуватися йому за свої слова знову і знову?
Кінокартина «Слова» (англ. The Words) – драма 2012 року, а саме режисерський дебют сценаристів і режисерів Брайана Клагман і Лі Стернтала. Слоганом фільму став вислів: «Історія з минулого стане таємницею в сьогоденні». Головні ролі виконали: Бредлі Купер, Джеремі Айронс, ОлівіяУайлд, Зої Салдана, Денніс Куейд, Брайан Клагман, Джон Ханна та багато інших.
Ми доволі часто згадуємо цитату зі Святого Письма: «На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово (Ів. 1:1). Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Ів. 1:3). Відповідно до цього, якщо наше слово містить у собі сенс добра, то воно також творить, а якщо негатив, то відповідно посилює біль… Тож які слова ми промовляємо до себе, рідних та Бога? Чи знаємо про істинне їх значення?…
Тому редакція сайту «Духовна велич Львова» бажає вам приємних вихідних та позитивних думок! Підтримуймо чистоту своїх думок та сердець! Стараймося разом наповнювати наші слова любов’ю! =)
Підготувала Оксана Войтко
Джерела: https://my-hit.org/, https://ru.wikipedia.org/, http://kinogo.club/
Трейлер:
https://www.youtube.com/watch?v=mEWS4IXNB9g
Повязані записи
