Кінострічка «У всьому винен єнот» (англ. «Wakefield») – американський драматичний фільм режисера Робіна Свайкорда. Заснований на реальних подіях, описаних в оповіданні американського письменника Едгара Лоренса, опублікованому в тижневику The New Yorker в 2007 році. Вперше фільм був представлений 2 вересня 2016 року у фестивалі «Telluride Film».
У ролях головних ролях: Брайан Кренстон («Операція «Арго», «Трамбо», «Врятувати рядового Райана», т/с «У всі тяжкі») Дженіфер Гарнер («Далласький клуб покупців», «Дев’ять життів», «Джуно»).
Сюжет фільму такий: у Говарда Вейкфілда є кохана дружина Діана, дві доньки, престижна робота – він адвокат на Манхеттені, а також він є власником затишного заміського будинку. Але одноманітність життя пригнічує його. Одного разу, повертаючись з роботи, він натикається на надокучливого єнота, який не дає йому приходу. Погнавшись за набридливим створінням, Говард опиняється на горищі гаража, звідки добре видно його дім. Він вирішує сховатись там і поспостерігати за тим, як сім’я відреагує на його зникнення. Минають дні, а Говард продовжує спостерігати за своєю родиною і розмірковувати про те, наскільки далеко це все зайде. Коли він повернеться до дружини і дітей, і чи повернеться взагалі?
Цікавими нюансами цього фільму є те, наскільки майстерно його творці демонструють зміни у світогляді головного героя. Спочатку він видається егоїстичним та меркантильним чоловіком, який навіть кохання власної дружини завоював у несправедливий спосіб. Проте з часом картина змінюється. Ховаючись від своєї родини на горищі, Говард думав, що звільниться від самого себе, хоча насправді знаходить себе справжнього. Він починає помічати деталі, яких раніше не бачив, стає більш чутливим і милосердним.
Герой намагається зрозуміти: він кохає свою дружину чи саму ідею того, що біля нього красива і незалежна жінка? Що він побудував за ці роки: справжню сім’ю чи це просто гра у сімейні цінності?
Насправді кінострічка – дуже філософська, з елементами трилеру, казково-моторошної містики і арт-хаусного кіно.
Американський письменник Джек Лондон сказав: “Щире призначення людини жити, а не існувати”. Думаю, цю фразу протягом усього фільму намагався осмислити і втілити в життя головний герой кінокартини – нехай навіть він і робив це у свій доволі-таки божевільний спосіб.
Повністю фільм можна подивитись ТУТ
Приємного перегляду!
Підготувала Лідія Батіг
Повязані записи
