Фільм “Я йду – не плач”: сентиментальна драма чи духовне кіно?

1613964_675371199190965_943358621_nФільм «Я йду – не плач» (англ. «Country Strong» ) – американський кінофільм режисера Шени Фесте з Гвінет Пелтроу, Тімом Макгроу, Гаррет Хедлунд і Лейтон Містер в головних ролях. Фільм розповідає історію старіючої зірки кантрі, яка намагається відродити свою кар’єру.

Прем’єра стрічки відбулася 8 листопада 2010 року в Нешвіллі , штат Теннессі , а 7 січня 2011 року фільм вийшов в широкий прокат в США . Фільм мав успіх в прокаті і отримав змішані відгуки від критиків , проте одна з пісень кінокартини – «Coming Home, була номінована на премію «Оскар» за найкращу пісню і «Золотий глобус» за найкращу пісню.

Кінокритики називають фільм занадто сентиментальним, але, в основному, через пісні, без яких був би нудний, тому що в ньому немає напруги. Але є трагізм, якого достатньо, щоб зворушити людину. Сюжет не складний, але акторська гра цікава. До того ж, такий жанр – рідкість у великому кіно, так що подивитися варто. У цьому фільмі значна увага зосереджена на сімейних цінностях.

Протягом усієї кінокартини герої обирають між коханням і вигодою, боротьбою за власну душу й матеріальними цінностями. Що, врешті, переможе: розум чи почуття? Я вважаю, що це історія, близька кожній людині, адже, подорослішавши, нам видається, що у реальному світі, повному вигоди та цинізму нема місця для справжнього щастя, позбавленого маніпуляцій.

Лідія Батіг

Подивитися фільм можна тут:

(http://kinoslon.net/film/ya-ydu-ne-plach-2010)