Ви часом замислювалися, що буде головною проблемою ХХІ століття? Харчування, продовольство, малорухливий спосіб життя чи гіперзавантаженість роботою, аморальність, насильство і т.д.?.. На диво, але все ж таки ні.
Мабуть, основною проблемою на сьогодні є те, що люди перестали бути щасливим. Так, саме щасливими. Адже коли останній раз ми насолоджувалися прогулянкою, переглядом фільму, читанням книги, поїданням різних надзвичайно смачних страв і не замислювалися про те, що потрібно було б це чимшвидше завершити, бо є багато справ і роботи; не думали б над кожним сказаним словом, бо людині недовіряємо/ боїмося її образити/ показати себе з негативної сторони… Прикро, що в час практично необмежених можливостей, ми стаємо до болю амбіційними, що у біганині за щастям – його знаходимо, але не відчуваємо…
Щось схоже якось трапилося із успішною жінкою та вірною дружиною Ліз Гілберт, коли в один момент вона зрозуміла, що нещасна, що втратила смак життя, що не знає, хто вона така, не знає себе…
На перший погляд, здавалося б у Ліз було все, про що мріє сучасна жінка — чоловік, будинок, успішна кар’єра — але вона почувається заплутаною і шукає те, чого вона дійсно хоче від життя. Ліз розлучається зі своїм чоловіком і, ризикуючи всім, щоб змінити своє життя, починає подорожувати світом, стає на шлях самопізнання. Під час мандрівок вона отримує справжнє задоволення від їжі, перебуваючи в Італії, від сили молитви в Індії, і, нарешті, справжнє кохання на Балі… Тож чи зможе вона нарешті стати справді щасливою?
Напевне, основний меседж фільму – не боятися пробувати – переданий через добре відому притчу, яку розповідає героїня: «Є чудова італійська притча про бідняка, який щодня молиться до статуї святого зі словами:
- Святий угоднику, прошу тебе, молю, благаю, дай мені виграти в лотерею!
І нарешті статуя оживає, дивиться на убогого і каже:
- Сину мій, прошу тебе, молю, благаю – купи лотерейний білет!…»
Фільм «Їсти молитися кохати» (англ. Eat Pray Love) — американська романтична мелодрама режисера Раяна Мерфі 2010 року за однойменним романом Елізабет Гілберт. Головні ролі в кінострічці виконали: Джулія Робертс, Біллі Крудап, Джеймс Франко, Хав’єр Бардем, Віола Девіс та Річард Дженкінс.
Тож як сказав одного разу відомий драматург і публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури Джордж Бернард Шоу: «Життя – це не пошук себе. Життя – це створення себе». Тому не слід забувати, що шукаючи себе, ми не загубили б щось інше не менш важливе – час!..
Оксана Войтко
Повязані записи
