У середу, 15 квітня, філософсько-богословський факультет УКУ відвідав Ґлен Скорджі (Glen G. Scorgie) – професор систематичного богослов’я, етики, богослов’я кіно та християнської духовності зі Сан-Дієго, США. Він виступив з лекцією «Як зустріти Бога в кінотеатрі? Християнське осмислення фільмів».
Богослов за освітою, проф. Скорджі каже, що давно зрозумів, що усім, в тому числі і богословам, потрібно рахуватися з тим, що фільми стали новою, глобальною мовою людства. На відміну від радіо, вони вимагають цілковитої уваги і сьогодні стали одним із наймогутніших «педагогів» суспільства та мають величезний культурний вплив.
“Відкрито або завуальовано, фільми демонструють на екрані також і сакральне, містять багато «мови про Бога» (навіть, можливо, мову самого Бога), а також оголюють правду про те, які найфундаментальніші питання ставить перед собою людина”, – каже професор.
На його думку, богослов’я фільмів виховує мистецтво слухати і дивитися з розумінням, вчитися чогось нового, уміння стверджувати чи, навпаки, критикувати.
“Те, чим займаються спеціалісти з богослов’я фільмів, – це богословська оцінка «серця і розуму» сучасної культури, яка репрезентована у кінострічках”, – переконаний богослов.
Доповідач не тільки ділився своїми академічними знаннями, але і досвідом з педагогічної практики та сімейного життя, який допомагає зрозуміти, як діє фільм на людину.
“Якщо ви говорите про фільми, ваш співрозмовник може виявитися кращим експертом, ніж ви, і це допомагає будувати діалог, бо ви тоді не говорите із позиції сили, як це часто буває в академічному середовищі. Тож фільми – це ненав’язливі точки для євангелізації чи розмови про віру на рівних”, – переконує Ґлен Скорджі.
Секрет впливу фільмів полягає ще й в тому, що вони розповідають історії, які ми любимо слухати. Фільми, зазвичай, апелюють до краси, дають можливість відпочити від думання, а також, парадоксально, дають досвід втрати і віднаходження себе та відчуття того, що ми – не одні. Професор Ґлен Скорджі розповів, як ці властивості фільмів можуть ставати як великою благодаттю, так і небезпекою.
“В історії християнства ставлення до фільмів було дуже різним. Воно варіювало від радше негативного (уникання, обачність) до більш позитивного та конструктивного (діалог, схвалення, або навіть так звана зустріч із божественним через фільм)”, – розповів доповідач та оцінив ці різні підходи. Він також поділився виробленими за роки практики критеріями, за якими можна відрізнити справді вартісний фільм, адже принцип «ми є те, що ми споживаємо» актуальний також для кіноманів.
Інтерактивна лекція включала також можливість побачити окремі сцени з фільмів та обговорити їх зі сусідом. Наприкінці професор Скорджі унаочнив свій метод богослов’я фільмів на основі уривків з кінострічок «Хресний батько» (The Godfather), «Проклятий шлях» (Road to Perdition), та «Матч-пойнт» (Match Point). Він майстерно продемонстрував, як ці фільми розкривають тему сили наслідків зла (розплати за гріх), а також можливості їх уникнути – чи то через випадок, чи через благодать. Ці фільми дають різні перспективи на винагороду і покарання, поняття справедливості, а також на надію прорвати ланцюг зла там, де, на перший погляд, воно детермінує все.
За матеріалами: ucu.edu.ua
Повязані записи
