Учення Ісуса Христа, його слова та вчинки, що прості й глибокі водночас, мають безліч пояснень та інтерпретацій. Місію Спасителя було дуже непросто зрозуміти навіть його найближчим соратникам та послідовникам. Зрештою, представники християнської спільноти до сьогодні перебувають у пошуку ключів, які допоможуть відкрити всі таїни та смисли, виголошені у притчах та проповідях Ісуса Христа. За Ісусом пішли двоє чоловіків, імена яким – Тома. Перший із них вшановується усіма християнськими церквами, він проповідував Євангеліє у Азії, дійшов навіть до Індії. Його знають як Тому невіруючого, адже він висловив сумнів у Воскресінні Христа і хотів фізичного підтвердження останньому. Апостол Тома загинув мученицькою смертю від рук язичників і вважається патроном Індії. Інший Тома пішов за Ісусом через тисячоліття після описаних вище подій. Він народився у місцевості Аквіно (колишнє Сицилійське королівство, Італія), також все життя перебував у пошуку та сумнівах і цей шлях зробив із нього одного з найвідоміших християнських мислителів всіх часів, католицького теолога, без якого неможливо уявити сучасне християнство. 19 жовтня християни пригадують першого з них. У нашому розпорядженні не так багато даних про нього, але його дух присутній навіть у Львові.
Зі сторінок Біблії
Про апостола Тому згадують усі четверо укладачів канонічних Євангелій. Водночас, більш повно його образ можна скласти на основі саме благої вісті від Івана Богослова. Чи не вперше більш характерно цей послідовник Христа з’являється у оповіді про Воскресіння Лазаря. Там апостол Тома показав себе як вірний і відданий учень Ісуса, готовий йти за Спасителем до кінця. На Таємній Вечері саме до апостола Томи Ісус промовляв про те, що Він є “путь, істина і життя” і що до Отця можна прийти тільки через нього. Водночас, попри описані вище епізоди, найбільше апостол Тома асоціюється із наступним: він був відсутній в часі першого об’явлення Христа апостолам після Воскресіння з мертвих. Відтак апостол Тома не повірив їм і сказав слова, які належать до переліку найвідоміших сентенцій в історії людства: “Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, – не повірю”.
Пізніше Ісус Христос з’явився апостолам знову і дав можливість своєму послідовнику Томі вкласти пальці в його рани й увірувати. У такий спосіб, шляхом сумнівів та розсудливого аналізу, чим славився й виділявся апостол Тома поміж іншими, він прийшов до твердої віри й безмежної відданості Христу.
У мистецтві
Драматизм та конфліктність образу св. апостола Томи, його суперечності, не могли не привернути увагу до цієї персони поетів, письменників, митців. Віддавна вони зверталися до переосмислення й інтерпретацій цієї тематики. Й список іменитих світських майстрів, навіть якщо перерахувати не всіх, буде вражаючим: Мікеланджело да Караваджо, Рембрандт ван Рейн, Жак Калло і ін. Врешті, ще частіше до образу цього апостола зверталися творці релігійного мистецтва: розписи храмів, іконопис і ін.
Водночас, важливо зазначити, що уважне прочитання біблійного тексту утвердить нас у думці, що доказів воскресіння Ісуса потребував не лише св. Тома, але й інші апостоли. Вони також не повірили словам жінок-мироносиць і хотіли більш переконливих доказів. Тому знаковим є, що відомий образ у християнській традиції закріпився лише за апостолом Томою. Таким він постає в народному сприйнятті, так його уявляли й митці.
Тома Львівський
Тісний і вузький, але надзвичайно затишний та колоритний простір у колишньому вірменському кварталі, відомий сьогодні як дворик Вірменської церкви, кожного дня притягує сотні і тисячі відвідувачів. Весільні фотосесії, відомі та упізнавані кінематографічні місця, унікальні культурно-історичні й туристичні об’єкти – це те, що можна спостерігати у даному, неймовірно атмосферному, місці. Між усім іншим, саме в північній частині вірменського дворика можна спостерігати й декілька скульптурних зображень, які вважаються одними із найдавніших у місті Львові. До прикладу, це і рельєф на тему біблійного євангельського сюжету про Тому Невіруючого: “Увірування св. Томи (Христос та св. Тома Невірний)”. Невідомим майстром відтворено кульмінаційний момент згаданого сюжету, коли Ісус своєю рукою, на якій бачимо слід від цвяха, бере фомину руку й вставляє її під власне ребро, даючи тому можливість переконатися у істинності Воскресіння.
Даний барельєф датують часом XVI – початку XVII століття. Таким чином, це відзвук часів, коли в міській архітектурі панували ідеї Ренесансу, маньєризму. Він є зразком фасадної скульптури, виготовлений цей витвір із каменю – пісковику. Зовсім поруч можна бачити ще один рельєф – “Свята Софія з доньками”. Обидві скульптурні групи були встановлені на нинішньому місці під час реставрації собору наприкінці 20-х років ХХ століття. Історик та львовознавець Іван Крип’якевич висловлював припущення, що ці роботи могли бути перенесені із неіснуючого сьогодні вірменського монастиря святої Анни, який функціонував від XV століття і був ліквідований наприкінці XVIII століття. Водночас, дуже часто зустрічаються думки і про те, що дані скульптурні групи могли походити із давнього вірменського цвинтаря, який також не зберігся до сьогодні. Тішить, що дійшли до сьогодні і допомагають нам зрозуміти мистецтво давнього Львова, а можливо – навіть відчути атмосферу біблійного передання про св. апостола Фому, даний барельєф.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- Ансамбль Вірменського собору // Львів Назавжди. Інтернет-видання про небуденне життя міста [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lvivforever.org.ua/2017/10/27/ansambl-virmenskogo-soboru/
- Вірменська святиня давнього Львова // Край. Краєзнавчо-туристичний портал, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kray.org.ua/4137/mandrivky/virmenska-svyatinya-davnogo-lvova/
- Каднічанський Д. Скульптури храмів Львова та їх використання в екскурсійній діяльності // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2008. – Вип. 24. – С. 106 – 114.
- Стінописи Вірменського собору у Львові // Київська вірменська громада [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kievao.com.ua
- Gosztyła M., Oleszek R.
фото: http://www.kievao.com.ua/
Повязані записи
